Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан

Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан

Назва:
Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,62 KB
Завантажень:
7
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан


Гідрологічне та гідрохімічне районування – дуже важлива в науковому і практичному відношенні проблема. Воно полягає у виявленні закономірностей розподілу по території тих елементів, які характеризують умови зволоженості, режим вод, їх хімічний склад, і у виділенні на основі аналізу цих закономірностей окремих районів. Виділення районів (об”єктивно існуючих природних комплексів) має здійснюватися з урахуванням всіх головних факторів, перш за все фізико-географічних (рельєфу, геології, клімату, грунтів, рослинності). Районування надає можливість отримати знання про умови певних невивчених територій за аналогією з вивченими, які за комплексом елементів природного середовища аналогічні (однорідні), а також дозволяє досить обгрунтовано здійснювати географічну інтерполяцію знайдених закономірностей (у відомих межах точності в залежності від масштабу схематизації). Виділення однотипних за природними умовами територій сприяє виявленню типових для усіх водних об”єктів даного району закономірностей. Практичне значення районування полягає в тому, що воно дозволяє розкрити нові закономірності гідрологічних та гідрохімічних явищ; дає можливість диференційованого підходу в розрахунках і прогнозах; воно необхідне при використання методу аналогії; для раціонального розміщення мережі пунктів спостережень; при розробці планів використання водних ресурсів.
Відкритий В.В.Докучаєвим закон географічної зональності, відповідно до якого всі природні процеси і явища на рівнинних просторах земної поверхні підкоряються широтній зональності, а в горах – висотній поясності, було підтверджено і розвинуто у працях вчених Л.С.Берга, І.П.Герасимовича, А.А.Григор”єва та ін. [1].
Закону географічної зональності підпорядковані всі фізико-географічні компоненти – клімат, грунти, рослинність та інші, які в сукупності визначають природні комплекси – ландшафти. Оскільки ріки є одним з основних елементів ландшафту, то в своєму режимі вони відбивають зміну природних зон і підкоряються закону географічної зональності. Ще В.В.Докучаєв (1898 р.) відмічав, що “та ж закономірність, той же всемогутній закон природи дуже поширений і в … річках”.
Відомий гідролог В.Г.Глушков підкреслював, що вивчення гідрологічних умов території повинно йти комплексно, на основі географо-гідрологічного методу, який пов”язує воду з природою, що її породила.
Як гідрологічне, так і гідрохімічне районування можливі лише на певному етапі розвитку відповідних наук, а саме: при накопиченні достатньої кількості даних спостережень і виникненні необхідності подальшого розвитку цих наук у взаємозв”язку з географічним середовищем.
У зв”язку з тим, що регулярні спостереження за стоком почали проводитися значно раніше, ніж за хімічним складом води, гідрологічне районування виникло раніше за гідрохімічне.
Існуючі підходи до гідрологічного районування базуються на двох головних принципах: зональному (географічному) та басейновому (гідрологічному).
Прихильники басейнового принципу стверджують, що зональні межі “розрізають” водозбори, внаслідок чого порушується цілісність меж басейнів. В той же час вони нехтують зональним принципом і цим втрачають можливість генетичного аналізу матеріалів спостережень та їх узагальнення. Головна цінність басейнового принципу полягає в тому, що він базується на врахуванні спільності історії розвитку території. При цьому не слід недооцінювати значну роль закону географічної зональності в розвитку природних ландшафтів та їх елементів, в тому числі і вод суші. Гідрологічне районування здійснюється лише для малих і середніх річок, для яких можливе застосування непрямих прийомів розрахунку (аналогії, інтерполяції та екстраполяції), тому розчленування великих басейнів зональними і ландшафтними межами не може бути перешкодою для цього виду районування.
Перші вітчизняні схеми гідрологічного районування Д.І.Кочеріна, В.І.Рутковського, М.Д.Семенова-Тянь-Шанського були створені на основі загальних фізико-географічних ознак, що пояснювалось недостатнім (на той час) вивченням гідрологічного режиму [1].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Гідролого-гідрохімічне районування: історія та сучасний стан

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок