Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах

Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах

Назва:
Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,52 KB
Завантажень:
497
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах


На антарктичному континенті функціонує на сьогоднішній день 8 перманентних GPS станцій. Останнім часом почали щорічно проводитись у січні-лютому 20-ти добові GPS кампанії, що практично охоплюють всі діючі антарктичні станції, в тому числі і українську станцію Академік Вернадський. Не торкаючись доволі широкої програми як континентальних, так і океанічних наукових досліджень, розробленої Українським антарктичним центром, що вже започаткована не лише на самій станції, а й далеко за її межами [2,3], в даній роботі ми зосереджуємося лише на питанні визначення зенітної тропосферної затримки при високоточних GPS вимірах.
За метеорологічними особливостями та відмінностями в Антарктиді слід виділити дві основні зони: берегову зону або антарктичне узбережжя, включаючи антарктичний півострів та центральну зону – антарктичне плато або Центральну Антарктиду. Першу ми аналізуємо за метеорологічними даними станції Мірний та частково станції Академік Вернадський. Різниця між кліматичними умовами берегових та внутрішньоконтинентальних районів проявляється найбільш чітко в значеннях парціального тиску водяної пари. Відношення максимального з середніх місячних значень парціального тиску водяної пари до його мінімального середнього місячного значення для станції Мірний становить 3, а для станції Восток (Центральна Антарктида) - 100, що вказує на сильний висушуючий вплив цього регіону на повітряні маси [4].
Для визначення тропосферної затримки розроблено цілий ряд аналітичних моделей. Проте, практично у всіх програмних забезпеченнях обробки GPS вимірів одною з найбільш домінуючих є модель Saastamoinen, яка для зенітної області подається в такому вигляді [11]:
= + = (1)
де , ,  відповідно, загальна зенітна тропосферна затримка та її суха і волога складові;   ,  атмосферний тиск (гПа), температура повітря (k), парціальний тиск (пружність) водяної пари (гПа) на висоті станції над рівнем моря - .
Аналіз точності моделі Saastamoinen, як і цілого ряду інших моделей виконаний нами для різних районів Антарктиди і Арктики і приведений в роботах [5,6,13]. Нижче ми обгрунтовуємо пропозиції щодо підходу до розробки моделей атмосфери для визначення тропосферної затримки. Вони базуютьс на основі 62 зондувань атмосфери, що проводились 2 рази в день о 6 і 18 годині за місцевим середньо-сонячним часом на протязі січня 1959 року на станції Мірний [9]. Основні характеристики наземних метеорологічних параметрів за цей період приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Температура повітря (°с), атмосферний тиск і пружність водяної пари (гПа)
час | температура | атмосферний тиск | вологість
сер. | макс. | мін. | сер. | макс. | мін. | сер. | макс. | мін.
6h | -5,2 | -1,6 | -10,2 | 986,9 | 1003 | 969 | 3,2 | 5,2 | 2,0
18h | -1,3 | +3,8 | -6,2 | 986,6 | 1003 | 969 | 4,3 | 6,0 | 2,6
Як видно за характеристиками температур, а, частково, і вологості повітря, ранковий період суттєво відрізняється від вечірнього, що характерно звичайно і для середніх широт. Висоти Сонця на 1-е, 15-е та 31-е січня становлять о 6 і 18 годині на станції Мірний за місцевим середньо-сонячним часом, відповідно, 23.1, 21.3 та 17.7°. За даними [8] і нашими розрахунками середньомісячний перехід радіаційного балансу (при ясній погоді) через "нуль" відповідає висоті сонця 13,5°, що приходиться на 4h40m і на 19h10m  місцевого середньо-сонячного часу, не дивлячись на те, що ранкові і вечірні моменти аерологічного зондування відповідають у січні однаковим висотам Сонця, а нульовий радіаційний баланс приходиться на моменти, практично симетричні відносно моментів зондування. Все ж таки ці дані добре співвідносяться із середньомісячними величинами температур (табл.1). Це наглядно пояснюється наступним. Так, середньомісячний приток сумарної сонячної радіації за період доби з  6h до 18h становить у січні 592 кал/см2, а за період з 18h до 6h – лише 80 кал/см2, що обумовлює в ранковий період як суттєво нижчі значення приземних температур, так і збільшення появи приземних температурних інверсій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок