Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> реферат: Нафтогазоносність глибокозанурених горизонтів

Нафтогазоносність глибокозанурених горизонтів / сторінка 2

Назва:
Нафтогазоносність глибокозанурених горизонтів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,19 KB
Завантажень:
57
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Найглибший поклад газу встановлено на Перевозівському родовищі у відкладах верхньовізейського підярусу нижнього карбону
(6300 м), а нафти – на Карайкозівському родовищі (5100 м) у відкладах серпухівського ярусу. Основні перспективи відкриття великих скупчень ВВ пов’язуються з приосьовими чистинами Дніпрово-Донецького грабена, а в стратиграфічному відношенні з відкладами нижнього карбону. Встановлення промислової газоносності відкладів нижнього карбону на більшій території ДДЗ (регіональна газоносність), є одним з факторів постановки задачі на геологорозвідувальні роботи (ГРР) на великі глибини. Щодо перспектив відкриття скупчень рідких ВВ розглядають відклади підсольового комплексу фаменського ярусу верхнього девону [2].


ПРОБЛЕМА ІСНУВАННЯ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ НА ВЕЛИКИХ ГЛИБИНАХ
Вивчення та встановлення колекторських властивостей порід, які залягають на великих глибинах, є дуже важливим етапом прогнозування нафтогазоносності надр. Найважливішою характеристикою колекторських властивостей порід є їх літолого-фаціальна приналежність та пористість і проникність. Значна частка свердловин пробурених на глибину більше 5 км не відкривають промислових скупчень нафти і газу, а це в свою чергу пов’язано з відсутністю у розрізі порід-колекторів промислового значення. Тому до підходу прогнозування порід-колекторів на великих глибинах слід ставитись з більшою аргументованістю (прогноз різних типів порід колекторів та їх промислового значення). Відомо, що під дією тиску породи ущільнюються, тобто центри зерен, що складають породу, зближуються між собою в напрямку, який залежить від діючого тиску. Пористість гранулярних колекторів залежить від умов седиментації та глибини залягання колекторів. Спостерігається тенденція зменшення пористості з глибиною. Хоча в розрізі спостерігаються інтервали, в яких колектори мають промислові значення пористості. Це можна пояснити умовами ущільнення та особливістю літологічного складу. На думку Мончака Л.С. та ін. [3] глибина, на якій колектори можуть мати промислове значення пористості, залежить від початкової пористості та наявності зон з аномально високими тисками. У результаті проведених розрахунків було встановлено можливість прогнозування гранулярного колектора до глибини 10 км.
Нами було здійснено розрахунок пористості гранулярного колектора для глибоких свердловин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину з застосуванням даної методики. Суть розрахунків полягала в тому, що за результатами замірів пластових тисків у 10 глибоких свердловинах Бориславсько-Покутської зони, ми розраховували коефіцієнти аномальності пластових тисків за формулою:
,
де Рпл – заміряний пластовий тиск в свердловині на глибині H, Па;
в – густина води, кг/м3 (для розрахунків прийнято 1050 кг/м3 );
g – прискорення вільного падіння, м/с2.
Результати розрахунків пористості (таблиця 1) наведені для теригенних колекторів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Наступним кроком було нанесення даних розрахунків на графіки з подальшим визначенням коефіцієнтів пористості (рис. 1).
З вище наведеного можна зробити висновок, що у випадку коли відхилення є менше нуля у пласті має місце, поруч з поровим типом колектора, ще й тріщинний, за рахунок якого і збільшується пористість. У випадку зі свердловиною Шевченково-1, слід відмітити, що значне відхилення розрахункового значення пористості від фактичного пов’язано з тим, що вибій свердловини розкрив верхньокрейдові відклади стрийської світи. Дані відклади різко відрізняються, за літологічним складом, від порід палеогену. Позитивні значення відхилення розрахункових значень пористості, можуть бути пояснені локальними особливостями порід-колекторів палеогену. Так, для прикладу, свердловина Новосхідниця-4 розкрила пласт-колектор недалеко від літологічного заміщення пісковика глиною, що відобразилося на значенні коефіцієнта пористості.
Важливу роль у процесі збереження, покращення чи погіршення пористості відіграють процеси постседиментаційних змін та утворення вторинної пористості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Нафтогазоносність глибокозанурених горизонтів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок