Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Дефініція гідрохімічної системи за функціонально- геосистемним принципом та її математична формалізація

Дефініція гідрохімічної системи за функціонально- геосистемним принципом та її математична формалізація

Назва:
Дефініція гідрохімічної системи за функціонально- геосистемним принципом та її математична формалізація
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,42 KB
Завантажень:
56
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Дефініція гідрохімічної системи за функціонально- геосистемним принципом та її математична формалізація


Один із фундаторів сучасної гідрохімії О.О.Алекін визначив її як науку, що “вивчає хімічний склад природних вод, його зміни в просторі та в причинному взаємозв’язку з хімічними, фізичними та біологічними процесами, які протікають в навколишньому середовищі” [1].
В.В.Глушков, опираючись на роботи В.В. Докучаєва, А.І.Воєйкова та їх послідовників, запропонував географо-гідрологічний метод дослідження природних вод [6]. Під час обґрунтування методу він розробив положення про зв’язок хімічного складу вод географічного ландшафту з кліматичними умовами, геологічною будовою та рельєфом території, грунтами та рослинністю. Розвиваючи цей принцип, П.П.Воронков [3] показав залежність хімічного складу вод місцевого стоку від умов середовища, у якому відбувалося його формування.
Вже з початку формування гідрохімії як науки в її теоретичну основу було покладено принцип системного підходу, тобто предмет дослідження гідрохімії - хімічний склад води вважався одним із елементів великої природної системи, результатом дії різноманітних чинників навколишнього середовища.
Виходячи саме з цих позицій В.І.Пелешенку [20] вдалося оцінити взаємозв’язок хімічного складу різних типів природних вод досить великого регіону – рівнинної частини України; Л.М.Горєв [7] показав залежність фізико-хімічної обстановки в природних водах від факторів наколишнього середовища; Д.В.Закревський [12] детально дослідив фактори та процеси формування хімічного складу води на осушуваних землях, а М.І.Ромась [22] – в атмосферних опадах; В.К.Хільчевський [33] дослідив роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра та зформулював думку про виключну роль географо-гідрологічного методу у вирішенні гідроекологічних проблем; С.І.Сніжко [24] виконав регіональні дослідження формування стоку біогенних речовин у басейні Дніпра під впливом комплексу природних та антропогенних факторів. Завдяки цим дослідженням системний підхід у гідрохімії набув подальшого розвитку і розвинув власне саму гідрохімію.
У географії системний підхід набув великої популярності з 60-х років ХХ століття, коли географи та екологи почали трактувати предмети своїх досліджень як системи. Система у загальному розумінні – це сукупність елементів, які знаходяться у відносинах та зв’язках між собою і утворюють певну цілісність, єдність [30, 34].
Вперше це поняття було введено в географію в 1963 р. В.Б.Сочавою [29], коли він застосував термін “геосистема” як синонім поняття “природний комплекс”. Під нею він розумів природно територіальний комплекс, який як об’єкт, що має основні властивості систем, повинен досліджуватися як система.
Дефініцію геосистеми В.Б.Сочава сформулював надто загально [8], проте її ключові елементи виділені ним досить чітко: геосистема – матеріальний об’єкт; її складають природні елементи, а антропогенні та людина розглядаються як зовнішнє середовище; геосистемою вважається як елементарна ландшафтна одиниця (фація), так і геосфера в цілому; геосистема виділяється як об’єм простору , в межах якого геокомпоненти мають специфічний характер усіх типів зв’язків; існує тільки один об’єктивний варіант поділу простору на геосистеми; геосистема – категорія динамічна і проявляється за деякий проміжок часу.
Усі наступні міркування щодо поняття “геосистема” мали натуралістський (матеріальний) характер. Спільними рисами натуралістського бачення геосистеми є [14]:
геосистема – це матеріальне утворення ;
геосистеми можуть бути різного змістовного наповнення;
геосистеми – ієрархічні структури (від географічної оболонки до ландшафтної
фації);
найбільша за рівнем організації геосистема не тотожна землі як планеті та Всесвіту, а охоплює лише невеличку частину просторово-часового континууму;
геосистеми – земні утворення;
визначаються геосистеми емпірико-індуктивним методом.
В наш час традиційні об’єкти географічних досліджень все більше розглядаються з точки зору загальної теорії систем.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Дефініція гідрохімічної системи за функціонально- геосистемним принципом та її математична формалізація

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок