Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> реферат на тему: Ландшафтність етносу та етнічність ландшафту

Ландшафтність етносу та етнічність ландшафту / сторінка 3

Назва:
Ландшафтність етносу та етнічність ландшафту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,84 KB
Завантажень:
135
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Самі особливості цих речей мають визначати “рухи” цього етнічного тіла. Звернемось до М. Мерло-Понті: “Дитина знаходить їх навколо себе при народженні, начебто вони впали з неба. Вона прагне оволодіти ними, вона вчиться використовувати їх так само, як їх використовують інші, бо тілесна схема встановлює безпосередні відповідності між тим, що бачить і тим, що вона робить, а через це предмети побуту визначаються у вигляді відомого manipulandum, а інший – як центр людських дій. Існує, в тому числі, один культурний об’єкт, який має грати головну роль у вихованні іншого – це мова” [2, с. 452]. І далі: “Я розумію іншого своїм тілом, як своїм же тілом сприймаю “речі”. Смисл “зрозумілого” таким чином жесту – не за ним, він переміщається зі структурою світу, який окреслюється жестом і який я беру на себе, він розтікається по самому жесту” [2, с.243]. Мовний жест сам окреслює смисл. “Все відбувається так, начебто інтенції іншого населяли моє тіло, а мої інтенції населяли тіло іншого. …Відбувається підтвердження іншого мною і мене іншим. ” [2, с. 242]. Смисл передається іншим, тіла котрих захоплюючі і захоплюються у загальному прагненні освоїти єдність єдиного буття. Мова завжди йде про співсприйняття. Етнічний суб’єкт сприймає інших суб’єктів свого етносу і навколишній ландшафт як своє доповнення.
Це важливо для розуміння походження мови. “На перший погляд, здається неможливим надання словам, як і жестам, іманентного значення, бо жест обмежується вказівкою певного відношення між людиною і світом, що відчувається, бо цей світ дається спостерігачу у природному сприйнятті, і тому, що інтенційний об’єкт, таким чином, стає перед свідком у той же час, що і сам жест. Мовна жестикуляція, навпаки, має на увазі мислений пейзаж, який від начала не є даним кожному і яким вона володіє як раз для того, щоб налагодити спілкування. Але те, чого не дає природа, подається у цьому випадку культурою. Значення, які є, тобто попередні акти вираження, засновують у середовищі суб’єктів, які мовлять, загальний світ, до якого відсилає актуальна і нова мова, як жест відсилає до світу, що відчувається. І смисл мови є ні що інше, як форма її поводження з цим мовним світом або форма модуляції на цій клавіатурі значень, які вже існують” [2, с. 243]. Завдяки маніпуляційній функції мови стає можливим орієнтування індивідуальних концептуальних систем у бік соціально значимої, конвенціональної “картини світу”, що і становить необхідну умову соціальної комунікації носіїв мови. Це дає нам право говорити про можливість специфічної орієнтації індивідуальних концептуальних систем, яка проявляється в утворенні специфічної “картини світу” як прийнятої у певному суспільстві системи концептуальних стереотипів, як прийнятих норм мислення, оцінки, поведінки у світі [4].
Мова подібна до пейзажу. Отже, вона імітує природу. Якщо розглядати тільки концептуальний смисл слів, то словесна форма здається довільною. Але все змінюється, якщо прийняти емоційний смисл слова – те, що Мерло-Понті називає жестуальним смислом. “Тоді б ми знайшли, що слова, голосні, фонеми суть багатообразні способи оспівування світу і, що їм призначено представляти об’єкти не на основі об’єктивної подібності…, а на основі того, що вони виділяють і, у прямому смислі слова, виражають емоційну сутність об’єктів” [2, с. 244]. Щоб повністю засвоїти якусь мову, слід прийняти як свій світ, який вона виражає, але не можна водночас належати двом світам. Лінгвістичний досвід свідчить про символічні відносини, які забезпечують співіснування людей в єдиній культурі і єдиній історії. Отже, це основа виникнення етносів. За Мерло-Понті, людська культура – це система символів, яка має свій Логос, який, через сприйняття, яке йде до слова, спонтанно об’єднує множину монад в одне ціле, в тому числі природу і культуру [2]. Ось чому тезаурус горця відрізняється від тезауруса жителя рівнин, тезаурус степняка від тезауруса лісовика, тезаурус городянина від тезауруса селянина.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Ландшафтність етносу та етнічність ландшафту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок