Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> реферат на тему: ДВІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХЕОЛОГІЇ: В. В. ХВОЙКА ТА М. О. МАКАРЕНКО (За матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України)

Загрузка...

ДВІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХЕОЛОГІЇ: В. В. ХВОЙКА ТА М. О. МАКАРЕНКО (За матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України) / сторінка 3

Назва:
ДВІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХЕОЛОГІЇ: В. В. ХВОЙКА ТА М. О. МАКАРЕНКО (За матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,87 KB
Завантажень:
34
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
На жаль, навіть наполегливість та завзятість М. О. Макаренка, який розумів, що ця курганна група «уявляє собою надзвичайної наукової ваги пам'ятки», не змогла бути перешкодою для їх ліквідації. «Кургани було знесено і всякі сліди місця їх існування пропали навіки. Всяка руйнація пам'ятників старини наказувана. Хто притягне до права і кого за цей вандалізм?..» [1, с. 125]. Такою сумною була доля пам'ятки, яку намагалися дослідити двічі-у 1905 та 1930 pp., але так і не змогли.
Можливо найбільш яскравим прикладом продовження досліджень було вивчення пам'яток трипільської культури. Відкрита В. В. Хвойкою у 1890-х pp., ця археологічна культура виявилась однією з найяскравіших у стародавній історії Європи. Сліди одного з її численних поселень вперше були досліджені у Києві на Кирилівських висотах (у садибах Святославського, Зівалля та Багрієва). З 1896 р. розпочалося вивчення трипільських пам'яток на пагорбах нижче Києва. Декілька років В. В. Хвойка проводив розкопки пам'яток від с. Трипілля до м. Ржигцева (с. Щербатгівці, Верем'ї, Жуківцях, Стайках, Черняхові, Трипіллі, Паникарчі, Юшках, Гребенях, Халеп'ї, Янчі), де виявив новий тип трипільських пам'яток, порівняно із залишками землянок на Кирилівських висотах у Києві. Це були залишки споруд з обпаленої глини з великою кількістю різноманітних знахідок, серед яких переважали багато орнаментований глиняний посуд та антропоморфна пластика [11]. На жаль, В. В. Хвойка не дійшов правильного висновку щодо функціонального призначення цих споруд. Він назвав їх «точками» і вважав їх «будинками мертвих».
Слід зауважити, що назва «трипільська культура» є довільною. Після розкопок на Кирилівських висотах В. В. Хвойка вдруге відкрив її в с. Верем'ї. В одній із своїх друкованих робіт дослідник писав про це так: «В с. Берем 'є, де площадки мною були відкриті вперше (курсив наш. - В. К.), мені довелося, окрім чималої праці, зробити ще й чималі у матеріальному відношенні витрати» [12, с. 7].
Вивчення пам'яток трипільської культури було величезним внеском у науку. Будучи здібною людиною, В. В. Хвойка розробляв власну методику обстеження трипільських пам'яток. А саме: проведення до оранки та після оранки розвідок, що мають передувати розкопкам; застосування гцупу для пошуку площадок та їх оконтурення; розстановка робітників на розкопі (до речі постійно працюючих з ним, інколи по 20 років); встановлення топографії пам'яток; умов залягання культурного шару; доведення кільцевої системи розташування глинобитних споруд; методи фіксації - нанесення глинобитних залишків на плани. Хоча, звісно, не обходилось і без суттєвих помилок - наприклад, дослідження методом траншей, без розкриття пам'ятки по всій площі одночасно. Не стикаються із сучасною точкою зору і його висновки щодо етнічної приналежності культури, призначення «точків» тощо. Та маємо зважати, що це були лише перші кроки у вивченні культури, розповсюдженої по величезній території, дослідженнями якої займалося і займається не одне покоління вчених. Потрібний був час, щоб накопичити матеріал, осмислити його і вийти на новий рівень вивчення культури.
Одним з перших, хто зрозумів необхідність нового осмислення цієї культури був М. О. Макаренко. Зрозумів і взявся за дослідження, активно працюючи в Трипільській комісії, організованій 1925 р. в межах Всеукраїнського Археологічного Комітету [7, № 36, с. 15]. Причому для виїзду М. О. Макаренка до місця розкопок знадобилося просити дозволу в слідчого Губсуду, оскільки в цей час він знаходився під слідством по сфабрикований справі перевищення повноважень на посаді директора Музею мистецтв ВУАН [7, № 31, с. 14]
Окреслюючи напрями роботи у галузі досліджень Трипільської культури. М. О. Макаренко зазначав: «Серед завдань,... що повстали перед Археологічним Комітетом ВУАН на 1925 рік, як пильна потреба, виступила зі своїми многогранними проблемами культура Трипільська. ... Колишні розкопи в цих місцях В. Хвойка дали велиіу кількість побутових, головним чином керамічних виробів. Але відсутність точних обмірів, креслеників, відсутність в літературі докладних спостережень в великій мірі затримує досліджувачів з їх працею в галузі проблем, зв'язаних з Трипільською культурою.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: ДВІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХЕОЛОГІЇ: В. В. ХВОЙКА ТА М. О. МАКАРЕНКО (За матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок