Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Способи картографічних позначень на карті хімічної та нафтохімічної промисловості

Способи картографічних позначень на карті хімічної та нафтохімічної промисловості

Назва:
Способи картографічних позначень на карті хімічної та нафтохімічної промисловості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,72 KB
Завантажень:
338
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Способи картографічних позначень на карті хімічної та нафтохімічної промисловості


Картографічними позначеннями називають застосовані на карті позначення різних об'єктів та їх характеристик. Знаки та їх системи утворюють штучну мову - мову карти. Вони виконують такі функції: 1) вказують на вид об'єктів, їх кількісні та якісні характеристики; 2) визначають просторове їх положення, планові розміри, форму; 3) інколи передають їх зміну у часі чи переміщення. За особливістю відображати (моделювати) простір виділяють знаки: 1) позамасштабні, які різняться за формою, величиною, кольором, орієнтуванням, внутрішньою структурою (будовою), яскравістю; 2) лінійні, які різняться за шириною (величиною), кольором, малюнком (структурою), яскравістю; 3) площинні, які різняться за кольором, а також за величиною, формою, орієнтуванням, яскравістю та структурою значків, які заповнюють контур. Існують наступні способи картографічних позначень:
1. Спосіб значків використовують для показу місцеположення об'єктів, які не виражаються в масштабі карти, або займають меншу площу, ніж сам знак, або взагалі явищ, локалізованих в пунктах. За формою розрізняють геометричні, буквені та наочні (символічні та натуралістичні) значки. Кількісні характеристики явища передаються розміром значка. При цьому використовують абсолютну або відносну шкалу. Як при абсолютній, так і при умовній співрозмірності значків їх шкала може бути неперервною чи ступінчатою. Для передачі сумарного (складного) явища використовують структурні знаки, а динаміки явища - наростаючі знаки.
2. Спосіб лінійних знаків застосовують для передачі ліній в їх геометричному розумінні, об'єктів лінійного простягання, які не виражаються за своєю шириною в масштабі карти, об'єктів площинного поширення. Використовують і такий прийом, коли кольорову чи штрихову гаму розміщують з боку вздовж лінійного знаку, чи виносять в бік. Динаміка, розвиток, зміна положення лінійних об'єктів легко передається поєднанням лінійних знаків, які відносяться до різних моментів часу.
3. Спосіб ізоліній. Ізолініями називають криві на карті, які сполучають точки із однаковим значенням кількісного показника. Ізолінії застосовують для характеристики величини (інтенсивності) неперервних чи поступово змінних в просторі явищ (температура і тиск повітря, опади, висоти, магнітне схилення), а також для передачі співвідношень. Інтервали між ізолініями стараються зберегти постійними, хоча межа інтервалу залежить від меж, в яких коливається явище, та масштабу карти. Система ізоліній із перемінним інтервалом називається шкалою ізоліній. Ізолінії підписують (в розривах чи на їх кінцях), а проміжки між ними фарбують в певний колір чи штрихують.
4. Спосіб якісного фону показує поділ території на однорідні в якісному відношенні ділянки, виділені за певними природними, економічними, соціальними чи політико-адміністративними ознаками. Він використовується для характеристики явищ, які мають суцільне (клімат), значне (ґрунти) чи масове (населення) поширення. Основними шляхами диференціації території-є: 1) поділ її за типами місцевості; 2) індивідуальне районування. Найпоширеніші класифікації базуються на основі однієї конкретної якісної ознаки, інколи - двох-трьох або інтегральних ознак. Для оформлення способу застосовують колір ("слабкі" та "сильні" художні засоби), штрихову, буквену та цифрову індексацію. Для деяких класифікацій розроблені універсальні шкали кольорів (геологічні карти).
5. Спосіб кількісного фону застосовують для поділу території за певним кількісним показником - модуль, стоку, густота та глибина розчленування рельєфу, кути нахилу тощо. Для цього карта розділяється на ділянки відповідно до встановленої шкали. Як правило, використовують такі шляхи диференціації: 1) попередньо районують територію - визначають для кожного територіального підрозділу значення показника - відносять цей підрозділ до відповідного ступеня в шкалі - оформляють як якісний фон; 2) визначають значення кількісного показника на всій площі карти - проводять межі ділянок відповідно до ступеня шкали - оформляють.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Способи картографічних позначень на карті хімічної та нафтохімічної промисловості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок