Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери 

Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери 

Назва:
Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,79 KB
Завантажень:
120
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери 


Надзвичайно несподіваними були результати аналізу цифрової моделі  межиріччя річок Хоролу, Псла та Ворскли. Представлений на рис.1 (верхня частина), і далі на рис. 2 - 5, візуалізовані варіанти цифрової моделі дозволяють, на нашу думку, у повному обсязі побачити складну систему гідромережі району і відтворити етапи її становлення.
Безумовно, найбільш яскраво на представлених моделях відтворена сучасна, найбільш активна складова гідромережі району. На нижній частині рис.1 показані головні компоненти гідромережі. Найбільш темними ділянками відображені сучасні заплави Дніпра, Хоролу, Псла, Ворскли та Орелі. До них прилягають більш світлі смуги надзаплавних терасових рівнів. Наведені на вищезгаданих рисунках схеми дозволяють зробити висновок про синхронність розвитку гідромережі району і визначити, що окрім сучасної заплави в межах річкових долин представлені ще дві надзаплавні тераси.
Але говорячи про етапність розвитку долин цієї ділянки басейну Дніпра слід звернути увагу на ту обставину, що кожен з терасових рівнів може представляти не один, а два етапи розвитку, які пов’язані зі зміною режимів водності річок під час танення стаціонарних снігово-льодових шапок. Про наявність двох незалежних циклів формування сучасної заплави йшлося у попередньому розділі. На рис.3.1.2 наведені фрагменти топографічної карти та космічного знімку, які ілюструють зміну ширини русла Говтви у післввалдайський час. У тексті розділу 3.1. дане пояснення цього явища а також особливостей формування морфології долин річок в перигляціальних умовах.
Серед геоморфологічних рівнів та елементів палеогідромереж району слід виділити вододільні простори, що представляють собою неогенове плато /4/, рівень „мертвої долини” (на рис.1 зазначена цифрою 1), та рівень палеодолини Полузери (на рис.1 зазначена цифрою 2). Висотні та вікові відношення цих рівнів будуть розглянуті трохи далі. Цифрами 3 та 4 показані два цікаві геоморфологічні утвори: Козельщенський та Кобеляцький погорби.
Друга група елементів палеогідромережі є найбільш давньою, такою, що виникла ще на незайманому вододільному просторі. На схемах ця гідромережа представлена вузькими, складно переплетеними долинами. Візерунок гідромережі є унікальним та незвичним (рис.2 – 5).  На думку більшості авторів /4, 9, 10, 11/, ці долини, як і „мертва долина”, є долинами стоку талих вод Дніпровського віку.
Якщо виходити з гіпсометричного співвідношення цих долин з вододільними просторами, то безумовно вони є найбільш давньою гідромережею району. Їх середній вріз коливається в межах 10-15 м, а максимальний перевищує 30 м (див. профіль на рис.2). Сьогодні ця гідромережа тільки частково використовується активними тимчасовими потоками. В її межах протікають струмки Вовчий, Кобелячка, Потічок та інші, але більша частина цієї палеогідромережі є реліктовою.    
Рис.1. Візуалізоване зображення цифрової моделі межиріччя річок Хорол, Псел та Ворскла (верхній рисунок) та схема розміщення гідрографічних елементів нижній рисунок)
2. Об’ємне зображення найбільш давньої гідромережі межиріччя Говтви та Полузери 
Окрім надзвичайно складного візерунку, ця реліктова гідросистема має ще одну дуже цікаву особливість будови – це відсутність закономірного напрямку стоку. З гіпсометричної схеми, що представлена на рис.3. видно, що найбільш понижені ділянки-улоговини розміщуються в вузлах перетину палеодолин, альтитуда яких коливається у інтервалі 100-103 м. Вони мають близьку до ізометричної форму з відростками у бік долин. На відрізках між улоговинами альтитуда їх днищ палеодолини зростає до 107 м. Це означає, що сучасний стік по палеодолинам є різнонаправленим, від їх центральних частин до улоговин. Ці понижені ділянки виконують роль локальних базисів стоку. У сучасних ландшафтах понижені ділянки, при відсутності зв’язку з активними потоками, перетворилися на широкі заболочені, зарослими очеретом улоговини, часто заповнені водою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Етапність перебудови басейнів річок Говтви та Полузери 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок