Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Народівський та москвофільський рухи в Західній Україні

Народівський та москвофільський рухи в Західній Україні

Назва:
Народівський та москвофільський рухи в Західній Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,78 KB
Завантажень:
143
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
 
РЕФЕРАТ
на тему:
„Народівський та москвофільський рухи в Західній Україні”


План
Вступ.
1.Становище українських земель в складі Австро-Угорщини. Реформи 40-х років
2. Український суспільно-політичний рух в Галичині. Руська трійця. Народовці і москвофіли.
3. Перші політичні партії в Галичині
Висновок
Література.


Вступ
XIX століття стало періодом насиченого суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях, яке з одного боку визначалося мінливою політикою центрального уряду, а з другого – зазнало впливу ідей Заходу та визвольних рухів.
З 30-х рр. визначний вплив на суспільно-політичне життя краю почали справляти ідеї романтизму, польського та слов’янських національно-визвольних рухів. У нього включалися дедалі ширші суспільні верстви, особливо студентська і учнівська молодь. Демократизувалася і ідеологія руху, яка чимдалі орієнтувалася на народні маси, передусім на селянство (кількісно найбільшу верству населення). Після поразки збройного повстання 1830 – 1831 рр. у Королівстві Польському з ініціативи його учасників у Східній Галичині було створено ряд польських таємних об’єднань, що розгорнули пропаганду антиабсолютистських і республіканських ідей серед різних верств населення.
До цього руху включилася значна частина української молоді. В окремих таємних організаціях набула ідея об’єднання слов’янських народів у федеративну республіку. Наприкінці 30 – на початку 40-х років розгалужене підпілля в Галичині було ліквідоване. Проте в середині 40-х років революційна пропаганда в Східній Галичині відновилась. Тепер, проте, вона не була єдиним виявом української політичної думки, на теренах західноукраїнських земель поставали багаточисельні культурологічні групи, найбільш впливовою з якихстала славнозвісна Руська трійця. Таким чином, вияви суспільно-onk3rhwmncn руху в західноукраїнських землях були різноманітні, але всі вони знаходилися в загальному річищі боротьби за щастя і волю свого народу і в кінцевому підсумку – за українську національну державність.


1. Становище українських земель в складі Австро-Угорщини. Реформи 40-х років
Кількаразове перекраювання великими державами карти Східної Європи наприкінці XVІІI ст. внесло істотні зміни в державну приналежність західноукраїнських земель. Внаслідок першого (1772) поділу Польщі Галичина, а згідно з Константинопольською австро-турецькою конвенцією (1775) Буковина увійшли до складу багатонаціональної Австрійської імперії, під владою якої у складі Угорського королівства ще з XVII ст. перебувало Закарпаття. Таким чином Габсбурги стали володарями великої частини України площею понад 70 тис. кв. км з населенням понад 2,5 млн. чоловік, більшість якого — близько 2 млн.—- становили українці.
Галичина разом з частиною польських земель була виділена в окремий коронний край — “королівство Галіції і Лодомерії” з центром у Львові. Східний кордон нового австрійського краю проліг по р.Збруч, яка стала більш як на півтора століття символом розчленованості українського народу двома імперіями.
В адміністративному відношенні «королівство» було поділено спочатку на 6 округів, до складу яких входило 59 дистриктів (1777р. їх кількість зменшено до 19). 1780 — 1786pp. Запроваджено новий адміністративний поділ, згідно з яким налічувалось уже 18 округів, з них 12 становили українську частину краю — Східну Галичину. Таке становище тривало до середини XIX ст., коли адміністративний поділ краю зазнав кількаразових змін. Нарешті з 1867р. закріпився поділ Галичини на 74 повіти, який майже не мінявся до 1918 р. 50 повітів (на початку XX ст. — 52) становили Східну Галичину.
Буковина з центром у Чернівцях спочатку була підпорядкована вищим військовим інстанціям (Придворній військовій раді й Генеральному військовому командуванню Галичини), з 1787 по 1849 р. на правах окремого (19-го) округу входила до складу Галичини, а з 1849 по 1918 р. мала статус окремого коронного краю.
Закарпаття, на території якого проживала компактним масивом більшість українців Угорщини, як і раніше, входило до складу Пожонськего (Братиславського) намісництва, становлячи його чотири комітати (жупи).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Народівський та москвофільський рухи в Західній Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок