Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Державний устрій Київської Русі

Державний устрій Київської Русі

Назва:
Державний устрій Київської Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,79 KB
Завантажень:
169
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Державний устрій Київської Русі”


План
1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов'ян. Утворення давньоруської держави — Київської Русі
2. Піднесення Києва
3. Занепад Києва
4. Суспільний лад Київської Русі
5. Державний лад
Висновки
1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов'ян. Утворення давньоруської держави — Київської Русі
Слов'яни — одне з найбільших угруповань давньоєвропеиського населення, що сформувалося у середині І тис. до н.е. Їхня історія в останні століття до нашої ери та у першій половині І тис. н.е. добре відображена в археологічних матеріалах (зарубінецька, черняхівська та інші археологічні культури). Писемні відомості про слов'ян з'явилися на початку нашої ери. Відтоді став можливим відносно систематичний розгляд процесу зародження у давніх сло-в'ян класових відносин як умови становлення державності. До середини І тис. н.е. слов'яни займали обширну територію, що простягалася між Ельбою на заході, ВолгоОкським міжріччям на північному сході, озером Ільмень на півночі і Північним Причор-номор'ям на півдні. З величезними масштабами розселення слов'-янських племен пов'язаний і процес їхньої диференціації. З'явили-ся східні, західні та південні слов'яни.
В писемних джерелах початку нашої ери слов'яни згадуються під назвою "венеди". Вперше таке найменування було вжито рим-ським письменником, ученим і державним діячем 1 ст. н.е. Плінієм Старшим. Про венедів згадував і сучасник Плінія римський історик Тацит.
Соціальні відносини у ранніх слов'янських племен першої по-ловини І тис. н.е. були характерними і для кінцевого етапу первісно-общинного ладу, періоду зародження класового суспільства.
У слов'янських племен набуло розвитку рабовласництво. Ві-зантійські історики пишуть про десятки тисяч військовополонених, яких анти захоплювали з метою перетворення у рабів. Рабська праця могла використовуватись у ремісництві, землеробстві. Рабс-тво, як і збирання данини, було початковою формою експлуатації на етапі становлення класового суспільства.
Племінна верхівка складалася з різних осіб. До неї входили перш за все вожді племен. Зарубіжні стародавні історики називають їх королями, старійшинами, "вельможами". Вони виділялися за своїм майновим станом із основної маси населення.
У період становлення класового суспільства слов'янські пле-мена об'єднуються у союзи племен. Процес формування останніх інтенсивно відбувався у V ст. н.е. Чим сильніше йшов процес розкладу первісної родової замкнутості, тим міцнішими і довговічнішими ставали союзи племен. На чолі цих союзів стояли вожді, яких у джерелах називають "рекси", "рикси" (Ардагаст, Удар, Межамір, Добригаст та ін.). їм належала вища влада. У Іордана згадується про Божа — антського вождя кінця IV ст.
Поява у слов'ян союзів племен свідчила про становлення у них між докласовою і класовою формаціями перехідної форми управ-ління суспільством. Тут використовувалися деякі родові форми регулювання соціальними процесами, але вже в інтересах пануючо-го класу, що зароджувався. Таку форму управління суспільством називають військовою демократією. На її стадії знаходилися і ан-ти. Військова демократія включала в себе якості, властиві як суспільному самоврядуванню, так і елементам державного ладу. У результаті посилення соціальної диференціації у союзах слов'янсь-ких племен усе більше зміцнювалася державноправова основа, що зумовлювало поглиблення класового поділу суспільства і утворення держави. Це вимагало багато часу. Впливав і несприятливий зовні-шньополітичний фактор. На розвиток слов'ян певною мірою вплинуло і нашестя гуннів.
Суттєвою рисою суспільного ладу східних слов'ян VII—VIII ст. була наявність сільської (територіальної) общини — "миру", "вер-ві" — як союзу індивідуальних господарств (малих сімей), у влас-ності яких знаходилися житло, а також знаряддя і продукти праці. Розміри житла на 4—6 чоловік, розміщення та розміри господарсь-ких будівель, запас продуктів — усе це свідчить про індивідуальний характер господарства слов'ян.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Державний устрій Київської Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок