Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Берестейська унія 1596 р.

Берестейська унія 1596 р.

Назва:
Берестейська унія 1596 р.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,79 KB
Завантажень:
183
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Берестейська унія 1596 р.
Із самого моменту розколу в 1054 р. ідея возз'єднання розглядалася як католиць-
кою, так і православною церквою. На Україні спроби їх об'єднання почалися ще
в XIII ст., а після Флорентійського собору, що відбувся у 1439 р., цю ідею мало не бу-
ло здійснено. Проте на шляху привабливого за своєю суттю поняття християнської
єдності лежали століття взаємної підозріливості та недоброзичливості. Православні
найбільш побоювалися, що в разі об'єднання могутня католицька церква намагати-
меться підпорядкувати їх собі. Ці побоювання були небезпідставними, бо протягом
XVI ст. впевнені у власній зверхності польські католики домагалися унії, сподіваю-
чись, що вона неминуче приведе до асиміляції українського православ'я й дальшого
поширення впливу польського католицизму. В 1577 р. великого розголосу набув
аргументований трактат Пйотра Скарги «Про єдність Церкви Божої». Водночас
єзуїти активно переконували українських магнатів підтримати ідею унії. Навіть
князь Острозький оголосив, що в принципі згоден на унію. А Сигізмунд III.
ревний католик, використав увесь свій авторитет для сприяння цій справі. Крім ре-
лігійного запалу, до унії його схиляли певні політичні міркування, оскільки вона
тісніше зв'язала б Україну та Білорусію з Річчю Посполитою й віддалила б їх від
небезпечного впливу сусідньої православної Московії.
Як не дивно, безпосередній заклик до укладення унії надходив від православної
сторони. У 1590 р. православний єпископ Львова Гедеон Балабан, розлючений
безкінечними суперечками з братством, а ще більше — нетактовним втручанням
константинопольського патріарха, порушив питання про унію з Римом на таємній
зустрічі православних єпископів у Белзі. Крім Балабана, докладніше вивчити це
питання погодилися ще три єпископи: Кирило Терлецький із Луцька, Дионісій Зби-
руйський із Холма та Леонтій Пелчицький із Турова. Згодом до змовників пристав
Іпатій Потій з Володимира. Разом з Терлецьким цей енергійний недавно висвяче-
ний феодал і колишній кальвініст став на чолі змови єпископів за укладення унії.
Цими єпископами керували як власні інтереси, так і щира занепокоєність до-
лею церкви. Вони вірили, що високоавторитетна і добре організована католицька
церква впровадить серед православних жаданий порядок та дисципліну. А ще вони
сподівалися, що внаслідок цього зросте престиж єпископів серед духовенства та ми-
рян. Ставши частиною католицької церкви, православні, на думку цих єпископів,
дістануть повну рівноправність у Речі Посполитій, українські міщани не будуть
більше зазнавати дискримінації в містах, а православну знать перестануть ігнору-
вати при розподілі службових посад. Більше того. єпископи теж мали б вигоду від
унії, бо, отримавши рівний з католицькими ієрархами статус, вони стали б членами
впливового Сенату. Спонукувані такими привабливими перспективами, провівши
кілька таємних зустрічей з королівськими урядовцями, католицькими єпископами
та папським нунцієм, чотири православних єпископи погодилися у червні 1595 р.
укласти між своєю церквою та Римом унію. За умов гарантії збереження традиційної
православної літургії та обрядів, а також таких звичаїв, як право священиків брати
шлюб, вони приймали верховний авторитет Риму в усіх справах віри та догми. На-
прикінці 1595 р. Терлецький і Потій поїхали до Риму, де папа Клемент VIII проголо-
сив офіційне визнання унії.
Коли розійшлася звістка про унію, православна громада вибухнула від обурен-
ня. Найвидатніший її представник князь Острозький був розлючений не самою
унією, а тим, в який спосіб її укладено. У широко розповсюдженому відкритому
листі він оголосив чотирьох єпископів «вовками в овечій шкурі», які зрадили свою
паству, й закликав віруючих до протесту. Надіславши офіційну скаргу королю, яку
було проігноровано, Острозький вступив у антикатолицьку спілку з протестантами,
погрожуючи підняти збройне повстання. Водночас по всіх українських та білору-
ських землях православна знать збирала свої місцеві ради (сеймики), на яких гнівно
засуджувала унію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Берестейська унія 1596 р.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок