Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси

Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси / сторінка 5

Назва:
Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,30 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 

Місцями повстанці мали значний успіх. На чолі одного з найбіль-
ших загонів став командувач Київської військової округи за Цент-
ральної Ради капітан Шинкар.
Гетьманський уряд не мав жадної підтримки із зовні. Антанта не
визнавала Української Держави й допускала тільки організацію фе-
дерації народів, що входили до складу Російської імперії; серед них
мала бути й Україна. Становище гетьманського уряду було безпорад-
не. Україна опинилася в кліщах між Антантою, большевиками та
антикомуністичною армією Денікіна, яку підтримувала Антанта. Ви-
ходом з цього положення могла бути зміна орієнтації, 14-го листопада
1918 року кабінет Лизогуба, в якому було багато германофілів, був
розпущений. Того ж дня, 14 листопада, Гетьман підписав грамоту про федера- цію України з майбутньою, не-большевицькою, Росією.
Повстанські сили гуртувалися поволі і гетьманський уряд знав
про це, але не вживав заходів. У липні 1918 року був заарештований
В. Винниченко, головний провідник повстання, та С. Петлюра, го-
лова Всеукраїнського Союзу Земств. В. Винниченка звільнено не-
гайно. Не зважаючи на те, що міністри — Д. Дорошенко та М. Васи-
ленко — звернулися до Гетьмана з проханням звільнити С. Петлю-
ру, його випустив з тюрми тільки 12 листопада новий міністер
А. В'язлов на «слово чести», що не братиме участи в повстанні. Це
слово не перешкодило С. Петлюрі виїхати до Білої Церкви, де був
головний штаб повстання, і очолити його. Регулярного війська у повстанців було мало, але зростало число нерегулярного війська: добровільців із селян, міського населення та інтелігенції. Німецькі війська тримали невтралітет і шукали можливости по- вернутися додому. Повстанська армія 18 листопада розбила гетьманські війська під Мотовилівкою, на віддалі ЗО кілометрів від Києва, 20-го листопада на сторону Директорії перейшов Кінний Лубенський полк під командою полковника Ю. Отмарштайна, далі — Запорізька дивізія полковника П. Болбочана. 1-го грудня у Фастові укладено договір між
Директорією і делегацією Державного Секретаріяту ЗУНР в особах
Д. Левицького та Л. Цегельського. Вони повідомили про рішення ЗУНР «перестати існувати як окрема держава й злитися в одну
велику державу з Українською Народною Республікою».
Передання Гетьманом влади урядові, а не окремій особі, було
цілком закономірне: 1-го серпня 1918 року Рада Міністрів ухвалила
закон «про Верховне Управління Державою на випадок смерти, тяж-
кої хвороби й перебування поза межами Держави... Гетьмана».
Цей закон установлював Колегію Верховних Правителів, яка мала
перебрати на себе найвищу владу.
4. Директорія у Києві
18-го грудня 1918 року Директорія УНР урочисто вступила до
Києва. На Софійській площі відбувся молебень і військова па-
рада. 26-го грудня створено уряд УНР під головуванням В. Чехів-
ського (УСДРП). Становище нової влади було дуже тяжке. Та велика армія
повстанців, що забезпечила тріюмфальний рух на Київ. розтанула
з такою ж швидкістю, з якою створилась. Масу її давали селяни, які,
поваливши гетьманський режим, поспішали додому, щоб ділити.
панську землю (Центральна Рада рішенням від 26 грудня 1918 року
ухвалила закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу).
Україна була оточена ворогами з усіх боків. На заході стояли поль-
ські війська, які переважали українські кількістю і якістю. Негайно,
після повалення гетьманату, посилився рух советських військ на
Україну, На південносхідньому кордоні зростали російські анти-
большевицькі сили під командою генерала Денікіна. Південна смуга,
з Одесою, Миколаєвом, Херсоном, була зайнята французами. Україн-
ський уряд не мав спільників, не мав підтримки.
1-го січня 1919 року большевики без бою зайняли Харків. Запорізький корпус з отаманом П. Болбочаном подався до Полтави, яку довгий час обороняв від большевиків. Політика Директорії не була спроможна об'єднати українські сили: двох опозицій і з правого боку, і з лівого. Почалося «большевичення» окремих груп. Перейшла на бік большевиків одна з найбіль-
ших повстанських груп, під командою отамана М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок