Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси

Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси

Назва:
Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,30 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
“Національно-демократична революція в Україні
(1917-1920 рр.). Державотворчі процеси”


ПЛАН
Вступ
1. Центральна Рада та її дії у напрямку державотворення
2. П.Скоропадський та період Гетьманату
3. Діяльність гетьманського уряду
4. Директорія у Києві
Висновки
Вступ
Революція 1917 року розбудила в Україні прагнення мати свою державу, під час першої величної маніфестації серед прапорів з соціалістичними гаслами були вже прапори з вимогами — гетьмана. Увесь 1917 рік пройшов в загальному захопленні соціалістичними ідеями. Здавалося, що сила цих ідей була непереможна. Характерно, що ТУП (Товариство Українських Поступовців), яке існувало коло 10 років як понадпартійне об'єднання, після 1917 року змінило свою назву на Партію Соціалістів-Федералістів. На мітингу в Київському університеті студенти проголосили повну «політичну свободу» для професорів належати до якої завгодно партії, але тільки — соціалістичної — соціалістів-революціонерів чи соціалістів-демократів. На той час це була дійсно велика толерантність.
1. Центральна Рада та її дії у напрямку державотворення
Виникнення Центрально Ради ознаменувало початок нового періоду в історії України.
У Центральній Раді були всі, за незначним вийнятком, соціалісти, і вона легко знаходила спільну мову з большевиками в боротьбі з «буржуазним» Тимчасовим Урядом, який теж був у полоні соціалістичних ідей. Боротьба з соціалізмом здавалася неможливою, але події різко змінили настрої великої частини населення України.
Перше — непереможний рух большевиків, які майже не зустрічали спротиву.
Друге — політика Центральної Ради. Поворот, під охороною німецьких багнетів, викликав у масі населення вороже або у всякому разі байдуже ставлення до Центральної Ради: люди втратили довір'я до уряду. Шкодила деклярація Центральної Ради — запевнення, що курс її політики, який дав у наслідку большевицьку окупацію, а після неї — німецьку, залишиться незмінним.
Декларація була проголошена саме тоді, коли населення сподівалося зміни. Була ще причина, яка послаблювала позицію Центральної Ради: не — німецькі окупанти, які, ставши в Україні твердою ногою, втручалися у внутрішні її справи.
Вони, уважно спостерігаючи співвідношення різних угруповань України, скоро зрозуміли, що уряд не мав міцного коріння і не міг забезпечити постачання хліба згідно з Берестейським договором.'*^ Австрійські агенти з Одеси та Києва інформували свій уряд про непопулярність влади серед населення. Граф Форгач висловив навіть побажання замінити український уряд німецьким генерал-губернаторством, але цю радикальну реформу австрійський уряд уважав за несвоєчасну.'"
Одночасно з утратою популярности Центральної Ради поширювався рух проти неї. Велика маса селян і міської людности прагнули встановити новий уряд — несоціалістичний.
До Центральної Ради зверталися делегації з різних місць з проханням скасувати земельний закон. Вище згадувалося про резолюцію Лубенського з'їзду. Аналогічну резолюцію ухвалили великі та малі землевласники на зборах 6 - 17 квітня в Харкові. У
Києві створено було Українську Народну Громаду, до якої вступило багато старшин 1-го Українського Корпусу та козаків з Вільного Козацтва. Видатними діячами її були: М. Устимович, Гіжицький, 1. Пащевський, В. Кочубей, М. Воронович, В. Любинський, М. Василенко та ін. Громада нав'язала тісні стосунки з партією Українських Хліборобів-Демократів, до якої належали брати В. і С. Шемета, М. Міхновський та В. Липинський, а також стосунки з Союзом Земельних Власників.
У половині квітня Громада нав'язала контакт з німецьким командуванням. На нараді німеці.кого та австрійського командування вирішено, зважаючи на неможливість співпраці з Центральною Радою, підтримати іншу владу, яка постала б наслідком перевороту.
Новий уряд передбачалось утворити у формі диктатури, з твердою владою, без народного представництва, принаймні на перший час. За найкращу форму влади визнано гетьманат.
2. П.Скоропадський та період Гетьманату
Кандидатами на гетьмана називали різних осіб, в тому числі Є.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.). Державотворчі процеси

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок