Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Буржуазна революція 1848 р. в західній європі — "весна народів" — і реформи в австрійській імперії

Буржуазна революція 1848 р. в західній європі — "весна народів" — і реформи в австрійській імперії

Назва:
Буржуазна революція 1848 р. в західній європі — "весна народів" — і реформи в австрійській імперії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,48 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Буржуазна революція 1848 р. в західній європі — "весна народів" — і реформи в австрійській імперії
В 1848 р. хвиля революційного руху охопила всю західну половину європейського материка. У Франції було скинуто короля-рантьє Луї-Філіпа. В Австрійській імперії рух цей відгукнувся більш голосно, ніж будь-де. Нездатність монархії Габсбургів досягти справжнього об'єднання багатонаціональної країни привела до революції: повстала Угорщина, повстали слов'янські народи Австрії, які були підготовлені попереднім культурницьким і громадським рухом. Спочатку це були чехи і словаки, які створили федеративний сейм в Празі. Боротьба поневолених народів Центральної і Східної Європи за свободу і дала назву революції — "Весна народів".
Віденський уряд швидко пішов назустріч вимогам народів імперії. По відношенню до Галичини ця швидкість була тим більшою, що Австрія розраховувала знайти в русинах під час революції противагу більш революційно налаштованим полякам. Цісарські милості посипалися на українців як з рогу достатку. Зразу ж знищено було кріпосне право в тих його залишках ще від реформ Иосифа II. Народові Галичини була октройована конституція. Тобто, русини отримали одразу повноту не тільки громадянських, але й політичних прав. Був знову відкритий Львівський університет, і на кафедрах богослов'я, української словесності і української історії знову почалося викладання українською мовою.
13 квітня була створена поляками Центральна Рада Народова як орган самоврядування для координації всіх революційних дій у м. Львові. 15 травня 1848 p. була скасована панщина у Галичині на п'ять місяців раніше, ніж в самій Австрії. Це було зроблено місцевими польськими властями під враженням так званої "мазурської різні". Перед цим польські революціонери, які були з поміщиків, дворян, інтелігенції, закликали до революційної боротьби, розраховуючи на селян-українців. Але піднялися селяни-поляки проти самих панів-рсволюціонерів і влаштували їм оту саму "мазурську різню".
А у Львові серед місцевої шляхти піднялася "хвиля великого страху" у зв'язку з чутками про цю різню. Тому таким швидким було й скасування кріпосного права.
Для протиставлення Центральній Раді Народовій на початку травня була створена українцями Головна Руська Рада на чолі з Григорієм Єфімовичем. В травні ж ГРР передала петицію губернатору графу Францу Стадіону з вимогою розподілу Західної і Східної Галичини і об'єднання останньої з Закарпаттям і Буковиною, як окремої Української провінції.
В цьому ж 1848 р. у Львові вийшла друком перша взагалі українська газета "Зоря Галицька", а також була створена культурно-просвітницька організація "Галицько-Руська матиця".
ГРР через "Зорю Галицьку" пропагувала свою програму політичної діяльності, яка потім надовго стала програмою передової частини галицької інтелігенції. Йшлося, перш за все, за "добро і щастя народу" в демократичному значенні цього слова. Особливо підкреслювалося, що під добром і щастям мається на увазі захист прав віри і релігійного обряду. Далі йде "розвиток і піднесення народності у всіх її частинах", тоб-то вдосконалення мови, введення її в школах, видання друком газет і книг українською мовою. І, врешті, охорона конституційної свободи і спроба шукати шляхів покращення життя лише в межах конституції.
Поляки у Віденському сеймі виступали з твердженням, що в Галичині немає українців, русинів, а є тільки селяни і священики — "поп да хлоп".
Австрійці теж вважали, що русини являються "тірольцями сходу". Від них не відставав і Ф. Енгельс, який писав, що русини є частиною польського народу, які вперше взнали про те, що вони русини, — з вуст губернатора графа Франца Стадіона.
Взагалі ж, як К. Маркс, так і Ф. Енгельс вважали, що всі слов'яни, крім поляків, зіграли в революції 1848 р. ганебну роль. Ф. Енгельс додавав з цього приводу, що через це слов'яни втратили свою життєздатність та історичну перспективу.
(Цікаво, що бабця К. Маркса — Єва Лемберг жила у Львові в кінці XVIII ст. Потім вона виїхала в Німеччину, де й одружилася з майбутнім дідом Маркса.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Буржуазна революція 1848 р. в західній європі — "весна народів" — і реформи в австрійській імперії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок