Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Неформальні молодіжні рухи як форма соціальної ініціативи в 1960-1980-х роках в Україні

Неформальні молодіжні рухи як форма соціальної ініціативи в 1960-1980-х роках в Україні

Назва:
Неформальні молодіжні рухи як форма соціальної ініціативи в 1960-1980-х роках в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,03 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УДК 329.78 (477)
Сорока С.В., Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського
Неформальні молодіжні рухи як форма соціальної ініціативи в 1960-1980-х роках в Україні
Статтю присвячено аналізу діяльності неформальних молодіжних рухів соціальних ініціатив на Україні в 60-х - 80-х роках ХХ століття. Визначаються їх характерні риси, цілі, засоби та результати діяльності. Значна увага у статті приділяється аналізу взаємовідносин між неформальними молодіжними рухами та офіційними державними і політичними структурами.
The given article analyses the activities of unofficial youth movements in 1960-s - to 1980-s in Ukraine. Characteristics, aims, means and results of activity the movements are determinated. Give the great attention to interaction between unofficial youth movements and official state and political structures.
Зміна соціально-політичного фону в країні в середині 1950-х років, пов'язана із лібералізацією режиму та зменшенням репресивного тиску владних органів, сприяла розвитку соціальної ініціативи населення. В цей час створювалися і проводили свою діяльність ряд громадських об' єднань, серед яких і неформальні молодіжні рухи. Це були об'єднання груп молодих людей, між якими встановлювалося співробітництво для здійснення певних суспільних змін, реалізації поставлених цілей та інтересів. Характерними рисами неформальних молодіжних рухів були: створення об'єднань за ініціативою знизу, організаційна аморфність та діяльність за принципами самоврядування, відсутність офіційної реєстрації, певний ступінь незалежності від державних та політичних структур.
Неформальні молодіжні рухи соціальних ініціатив проводили діяльність у різноманітних сферах життя суспільства. Серед масових рухів слід виділити комунарський рух - у педагогічній сфері, рух студентських дружин охорони природи - у екологічній сфері, рух клубів самодіяльної пісні - у сфері музичної творчості.
Неформальним рухом педагогічного спрямування, який набув поширення у 1960-х - 1970-х роках у молодіжно-комсомольському середовищі, був комунарський рух. Він виник як відповідь на авторитаризм та деіндивідуалізацію радянської системи освіти, а також на суспільно-політичну ситуацію в країні взагалі. Основою руху була методика колективного творчого виховання, розроблена в 1957 році доцентом Ленінградського інституту педагогіки і психології І.П. Івановим. Для реалізації цієї методики у 1959 році в Будинку піонерів і школярів м. Ленінграда була створена Фрунзенська комуна. Ця акція була також підтримана партійними органами. Але значним поштовхом для розповсюдження руху стало відкриття заочного клубу юних комунарів на сторінках газети "Комсомольська правда" у січні 1962 року, який мав мету популяризації Фрунзенської комуни [1]. З цього часу, за сприянням комітетів комсомолу, комунарський рух поширився по всій території СРСР. Почали проводитися збори юних комунарів у різних містах країни. Центрами комунарського руху на Україні стали Київ, Харків, Одеса та Донецьк. У час свого розквіту рух охоплював десятки тисяч школярів та підлітків по всій території Радянського Союзу.
Якщо проаналізувати соціальну доктрину
комунарського руху, то можна виділити педагогічну та ідеологічну складові. Педагогічною основою руху були поєднання колективної творчості, елементів скаутського руху, гри та навчання. Діяльність комунарів ґрунтувалася на методиці "колективних творчих справ", яка була спрямована на досягнення непередбаченого творчого результату. Тому основний девіз комунарів був: "Усе - творчо, інакше навіщо?" [2, с. 137]. Також у комунарських колективах практикувалося учнівське самоврядування, рівність у спілкуванні між вчителями та учнями. Для радянської школи, з її зорганізованістю та авторитарним стилем виховання, педагогічна основа комунарського руху була досить прогресивною. Вона сприяла демократизації виховання, розкриттю творчих здібностей учнів та формуванню всебічно розвиненої особистості. В ідеологічному плані комунарський рух, на думку Куліка В., відстоював ідеї "раннього Маркса" та романтичного революціонізму і
екзистенційного гуманізму [3, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Неформальні молодіжні рухи як форма соціальної ініціативи в 1960-1980-х роках в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок