Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Військова спецслужба державного центру УНР в екзилі та її керівники (1926-1938 рр.)

Військова спецслужба державного центру УНР в екзилі та її керівники (1926-1938 рр.)

Назва:
Військова спецслужба державного центру УНР в екзилі та її керівники (1926-1938 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,13 KB
Завантажень:
109
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Військова спецслужба державного центру УНР в екзилі та її керівники (1926-1938 рр.)


У військовій історії України ще досі є чимало недостатньо висвітлених сторінок або й зовсім невідомих. Такими ще донедавна були питання про існування та функціонування військової розвідки і контррозвідки у добу визвольних змагань (1917-1921 рр.). Заповнення цієї прогалини* стимулювало автора до дослідження діяльності національних спецслужб в інші періоди.
До останнього часу залишалась практично не вивченою діяльність розвідки та контррозвідки Державного Центру УНР в екзилі у міжвоєнний період. Деякі вітчизняні дослідники, сучасники тієї доби, у своїх працях лише згадували про факт їх існування, але не більше. Запропонована стаття - це спроба проаналізувати організацію військової спецслужби та познайомитися з особами, котрі її очолювали. Власне розвідувальна та контррозвідувальна діяльність цієї інституції буде висвітлена у наступній публікації.
Опинившись за межами України внаслідок поразки у визвольних змаганнях, представники уенерівської еміграції, принаймні її лідери, добре усвідомлювали тогочасні реалії та обстановку. Проте вони не облишили намірів повернутися на рідну землю для відновлення незалежної держави, і після смерті у 1926 р. Головного Отамана Симона Петлюри активізували свою діяльність. За погодженням з тодішнім прем'єр-міністром Польщі Юзефом Пілсудським був створений Генеральний штаб Військового міністерства уряду УНР в еміграції, поділений за напрямками роботи на три секції. Друга його секція, зокрема, мала організовувати діяльність військової розвідки та контррозвідки.
Створення цього підрозділу у надрах Генштабу військового відомства не було випадковим. Адже завдання, які о тій порі мав вирішувати екзильний уряд, вимагали відповідної таємної політичної боротьби.
У декларації ДЦ УНР в екзилі з нагоди десятиріччя Центральної Ради, опріч іншого, наголошувалося: "Звіт з своєї діяльності уряд УНР дасть на український землі. Туди поверне він з тим прапором, що з ним ми вийшли, скріпивши ідею нашої державності ширшим досвідом і чином ... Доки наступить сповідна година, маємо робити все для її здійснення там, на рідній землі, де фактично має вирішитися наша національна-державна справа, і тут, за кордоном, де справедливе її вирішення в інтересах українського народу має знайти певне визнання та допомогу. Тому стежимо за настроями і потребами, що повстають на рідній землі, і готуємо способи їх задоволення ..." 1.
Для здійснення цих намірів необхідно було проводити відповідну організаційну роботу, готувати ґрунт для майбутніх дій, підтримувати зв'язок з Україною, інформуючи там своїх симпатиків та однодумців про існування ДЦ УНР в екзилі та його діяльність. Праця ця могла здійснюватися лише за умов діяльності спеціальних служб або ж органів з аналогічними функціями.
За свідченнями тогочасного міністра закордонних справ уряду УНР на чужині Олександра Шульгіна, на військове відомство (його спецслужбу) було покладено завдання: "підтримувати зв'язок поміж вояцтвом, яке опинилось за кордоном, і з Україною, слідкуючи пильно за всім тим, що там діється, ширючи серед українського громадянства наші державницькі ідеї"2.
Передусім треба було ретельно вивчати політичну й економічну обстановку в УСРР, а саме: ставлення населення до більшовиків, уряду УНР, рівень національної свідомості громадян, міжнаціональні відносини; культурно-освітня ситуація в Україні - ставлення більшовиків до української мови та церкви, організація навчання в школах, ефективність пропагандистської роботи існуючої влади; економічне становище країни - обсяги обробітку землі, стан промислових підприємств та залізниці, торгівля, ціни на продукти харчування й товари повсякденного вжитку, курс грошей; стан радянських військ на території України, їх чисельність і призначення, ставлення до них населення.
Перераховані об'єктивні відомості можна було отримати лише розвідувальним шляхом, через агентів, що перекидалися через спеціально організовані на кордоні з радянською Україною розвідувальні пункти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Військова спецслужба державного центру УНР в екзилі та її керівники (1926-1938 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок