Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ (ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)

НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ (ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)

Назва:
НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ (ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,58 KB
Завантажень:
286
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
(ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)



Розділ книги арабського енциклопедиста ал-Масуді “Промивальні золота й копальні самоцвітів”, або “Золоті луки” (948 р.), що стосується слов’ян — одна з найцікавіших згадок про Європу початку Х ст. Його написано у властивій для арабської географії формі путівника, який подає цікаві історичні факти про ту чи іншу територію.
Наукові дослідження цих текстів провадилися ще з кінця XVIII ст., а суперечки про трактування окремих етнонімів тривають і досі. Ґрунтовним дослідженням на цю тему стала стаття А. Ковалівського [Ковалевский 1973], в якій підсумовуються різноманітні тлумачення назв племен і народів та пропонуються нові їх прочитання. Але водночас деякі народи Європи не знайшли певної локалізації на її карті. Особливо це стосується слов’янського племені валінана, на чолі якого стояв король Маджак (Мужек).
Вдамося до рядків Масуді.
“1. ...до їх числа [належить] плем’я, в якого в давнину на початку віків була влада. Їх короля називали Мужек (Маджак). Це плем’я називається валінана, і за цим племенем, бувало, слідували в давнину всі племена слов’ян, оскільки головний король був у них, і всі королі [слов’ян] корилися йому. Далі, за цим племенем з числа слов’янських племен знаходиться плем’я ободригів…
2. … Ми вже раніше подавали відомості про короля, якому колись підлягали їхні [слов’ян] королі: це Мужек король валінана, а це плем’я — корінь з коренів слов’ян, яке шанується серед їхніх племен, і в нього була давня заслуга серед них. Потім розпалася згода між їхніми племенами, зникла їхня організація і їхні племена прийшли до занепаду...
3. ... Колись був до цього часу, тобто до 336 року [гіджри], король, що об’єднував їхніх королів, і йому, бувало, підлягали всі їхні племена, колись було його загальне ім’я [титул], що додавалося у загальній формі до [імені] кожного короля з їх [числа] — мужек. Потім зникло їхнє спільне прагнення і розпалася їхня згода, і [всі] їхні племена стали вболівати [за свої інтереси]...
І кожне плем’я поставило над собою короля...”
Слід відразу зазначити, що прив’язувати до етнічних слов’ян народи, які називаються у Масуді терміном сакаліба, не зовсім точно. Вивчаючи сучасні Масуді арабські географічні твори, доходимо висновку, що термін сакаліба вживався на позначення як слов’янських, так і германських народів [Ловмянский 1985, 218; Ковалевский 1973, 63]. Прикладом цього є також текст Масуді “Про слов’ян”, де до сакаліба зараховуються франконці, лотарингці, а також “немчини” [Ковалевский 1973, 65, 73].
Традиція ототожнення сакалібів із слов’янами й призвела до того, що в науці запанували дві основні теорії. Одні дослідники з повідомлень Масуді доходять висновку про існування в Східній Європі великого Дулібського союзу на чолі з князем Маджаком, з центром на Волині (оскільки валінана в даному випадку перекладалося “волиняни”), до якого увійшло багато слов’янських племен [Ключевский 1956, 109—110; Греков 1959, 479—480]. Прихильники іншої теорії вважали, що йдеться про плем’я волинян з центром у місті Воліні (Юмні) на березі Балтики.
Розглянемо обидві версії. Перша з них завжди виглядала дещо фантастичною. До неї спричинилася згадка Феофілакта Сімокатти про існування наприкінці VI ст. слов’янського племінного союзу, очолюваного Ардагастом та Мусієм. Ототожнення Маджака з Мусокієм сталося, крім фонетичної подібності імен, за простим логічним висновком — обидва були вождями слов’янських союзів. Водночас слова Масуді, що у валінана “в давнину на початку віків була влада”, дозволили відсунути державу волинян на декілька століть назад — у кінець VI cт. [Vernadsky 1943, 186—187].
Ототожнення волинян з дулібами ґрунтувалося на повідомленні літописця Нестора: “Дуліби жили по Бугу, де нині волиняни” [Літопис ... 1989, 7—8]. Це дозволило деяким дослідникам вважати, що волиняни й дуліби — одне й те саме плем’я або що волиняни — частина Дулібської конфедерації [Ключевський 1956, 110; Третьяков 1948, 90—91].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: НАРОДИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ (ЗА КНИГОЮ АЛ-МАСУДІ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок