Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ЦЕРКОВНІ СТРУКТУРИ НА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНІ ЗА ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (1618 - 1648)

ЦЕРКОВНІ СТРУКТУРИ НА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНІ ЗА ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (1618 - 1648)

Назва:
ЦЕРКОВНІ СТРУКТУРИ НА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНІ ЗА ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (1618 - 1648)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,60 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
П.М. Кулаковський
ЦЕРКОВНІ СТРУКТУРИ НА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНІ ЗА ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (1618 - 1648)
У 1618 р. внаслідок укладення Деулінського перемир'я частина сіверських земель, що протягом попереднього століття перебувала у складі Московської держави, була приєднана до Речі Посполитої. Перед урядом останньої повставало цілий ряд досить складних завдань, без вирішення яких про закріплення приєднаних територій у складі Польсько-Литовської держави не могло бути й мови. Серед таких завдань, безперечно, було й питання перебудови на сіверських землях церковних стосунків. Закріплення тут привілейованого становища православної церкви, що відверто орієнтувалася на Москву, не входило, та й не могло входити, в плани керівництва Речі Посполитої. У цій державі, починаючи з кінця XV! ст., вівся планомірний наступ на православну церкву як шляхом
втягнення її в унію, так і посиленням фундаційних заходів, що призводили до просування на схід католицької церкви та її орденів. На момент укладення Деулінського перемир'я у прокатолицьких колах, що гуртувалися навколо короля Сигізмунда ІІІ, ще панував оптимізм щодо відносної простоти вирішення ситуації на свою користь. Недалеке майбутнє спростувало такі погляди, а політика Варшави стосовно приєднаних територій завжди відставала від реальних змін в регіоні. Виявлення тенденцій у розвитку міжконфесійних стосунків на Чернігово-Сіверщині, встановлення динаміки розвитку церковних структур та простеження рис королівської політики щодо місцевої релігійної ситуації мають значну актуальність і є завданнями даної статті.
У попередній історіографії розглядалися лише окремі аспекти поставленої проблеми.
Найбільш докладно релігійна ситуація на Чернігово-Сіверщині простежена у фундаментальній праці Філарета, присвяченій історії Чернігівської єпархії. Автор оперував достатньо широкою джерельною базою, але синтезував її інформацію, враховуючи, насамперед, розвиток православної церкви, що було цілком логічним, зважаючи на умови, в яких писалася й була опублікована його праця [41; 42; 43].
Діяльність католицької церкви та її орденів (єзуїтського й доміканського) на території Чернігово-Сіверщини розглядали у своїх працях М.Ґожковський, С.Заленський, Я.Ґіжицький і Т.Длугош [45; 47; 49; 50]. Праці цих авторів є досить цінними, зважаючи на використання ряду джерел, що на сьогодні не перебувають в науковому обігу.
Окремі аспекти поширення унії на Чернігово-Сіверщині в контексті даного процесу в Смоленському воєводстві висвітлюються у вартісних працях Я.Крайцара та Б.Флорі [44; 48]. Безпосередньо релігійним процесам, що мали місце у Чернігівському воєводстві, присвячена оглядова студія Ю.Куракіна [36]. Втім, у повідомленні цього автора проблема радше формулюється, ніж вирішується.
Таким чином, комплексно ситуація з церковними структурами на Чернігово-Сіверщині аналізується у даній статті вперше.
Після включення Смоленщини та частини сіверських земель до Речі Посполитої король Сигізмунд ІІІ та адміністратор цих територій його син Владислав Ваза приділяли значну увагу створенню умов для діяльності тут католицької та уніатської церков. У базовому документі щодо приєднаних територій - інструкції, виданій у квітні 1619 р. Владиславом Вазою своїм комісарам, що мали провести їх ревізію - декларувалося бажання короля заснувати у Смоленську католицьке біскупство, капітулу та три монастирі католицьких орденів [21.-Б.465-466]. На той час католицькі ордени єзуїтів, бернардинців та домініканців вже мали в Смоленську свої костели [44.-C.87]. Однак окрему католицьку дієцезію в регіоні довго створити не вдавалося. У 1625 р. Сигізмунд ІІІ видав фундаційний акт на заснування такої діецезії. її юрисдикція мала поширюватися на Смоленське, Сіверське та Чернігівське князівства [45.-S.50]. На її забезпечення король виділяв величезні земельні ресурси, але римська курія не давала згоди на її заснування, пояснюючи це незначною кількістю вірних у регіоні. Відтак територія трьох згаданих князівств належала до Віленської діецезії [28.- С.180].
У такій ситуації король та адміністратор утверджували католицизм у регіоні шляхом заснування тут садиб католицьких орденів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: ЦЕРКОВНІ СТРУКТУРИ НА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНІ ЗА ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ (1618 - 1648)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок