Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ МИТНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (1774-1819 рр.)

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ МИТНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (1774-1819 рр.)

Назва:
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ МИТНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (1774-1819 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,75 KB
Завантажень:
131
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Ю. І. Головко
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ МИТНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (1774-1819 рр.)
Митні установи на півдні України в останній чверті XVIII - першому двадцятиріччі ХІХ століття створювали і отримували чималу кількість документів, які становили так зване службове листування. Для вивчення особливостей службового листування доцільним є виокремлення напрямків на основі зв'язків між установами. Перший з таких напрямків - рух документів між митними установами та вищими органами влади (як загальнодержавними, так і безпосереднього митного керівництва). Другий напрямок - листування з установами інших відомств, і третій напрямок - рух документів в середині самої митної установи.
Найбільшим за обсягом був перший напрямок. Листування з керівництвом регулювалося законодавчими актами та інструкціями і знаходилося під постійним контролем як один із засобів перевірки та нагляду за роботою митних установ. Цей напрямок руху документів міг мати кілька ступенів проходження документації - це залежало як від самого документа, так і від системи підпорядкування конкретного історичного періоду. Після створення Новоросійської та Азовської губерній в їх межах була створена ціла низка митних установ. Сенатським указом 5 лютого 1776 року встановлювалася мережа з 12 митних установ, серед яких були Петровська, Олександрівська, Микитинська, Кінбурнська, Новомиргородська, Богородицька, Криловська та Катерининська митні установи [1, с.346]. Упродовж наступних 35 років митниці розподілялися між губерніями і підпорядковувалися губернському керівництву. Така система була створена ще 1764 року [2, с.3], а в травні 1776 року була підтверджена [1, с.386]. Першою ланкою в митній ієрархії були обер-директори, які керували роботою митниць окремої чи кількох губерній. Обер-директор мав перевіряти діяльність митних установ губернії, впливав на кадрову політику. Підпорядкування обер-директора губернатору було більш ніж формальним, оскільки залежав він саме від генерал-губернатора і відповідав за свої рішення тільки перед генерал-губернатором [3, арк.10-14]. Наступною ланкою в митній ієрархії був губернатор, якому належало вирішувати кадрові та матеріально-технічні питання, наглядати за діяльністю митних установ. Останньою інстанцією в митній системі на губернському рівні був генерал-губернатор, через якого відбувалося спілкування митних установ з вищою державною владою, яку в митній сфері представляла Головна над митними зборами канцелярія. Ця установа була створена 1763 року при Санкт-петербурзькій портовій митниці для посилення боротьби з контрабандою і покращення загального стану митної справи. Загальне ж керівництво митною системою здійснювала Комерц-колегія, президент якої очолював Канцелярію [5, с.277].
У 1784 році в ході губернської реформи на півдні України були створені дві нові адміністративно- територіальні одиниці - Катеринославське намісництво і Таврійська область, а управління митною мережею було остаточно передане до місцевого керівництва, а саме генерал-губернаторам та казенним палатам. Положення про казенні палати 1781 року передбачало передачу керівництва митною справою в губернії другій експедиції казенної палати, яка мала наглядати за дотриманням законності на митницях губернії, попереджувати поширення контрабанди, наглядати за правильністю стягнення мита з товарів. До експедиції митні установи надсилали фінансові відомості та звіти, які далі передавалися казенній палаті на ревізію. До складу другої експедиції входив радник з митних справ (чиновник VI класу) та його помічник [2, с.94]. Радник мав відвідувати підпорядковані йому митниці, наглядати за товарообігом і роботою службовців, виправляти недоліки та помилки [6, с.191].
Наприкінці XVIII ст. у Російській імперії розпочалося впровадження міністерської системи управління. Указом Павла І від 19 листопада 1796 року було відновлено роботу Комерц-колегії, але вже під головуванням міністра комерції В. А. Гагаріна [7, с.112]. Комерц-колегія діяла згідно з правилами, які були встановлені ще до 1775 року, тобто митниці залишилися в її відомі, але митні експедиції в казенних палатах були ліквідовані [5, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ МИТНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (1774-1819 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок