Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ТРУДОВА ДОПОМОГА ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX - поч. XX ст. В УКРАЇНІ

ТРУДОВА ДОПОМОГА ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX - поч. XX ст. В УКРАЇНІ

Назва:
ТРУДОВА ДОПОМОГА ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX - поч. XX ст. В УКРАЇНІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,22 KB
Завантажень:
311
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 340
Ю. М. ПОХОДЗІЛО
ТРУДОВА ДОПОМОГА ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX - поч. XX ст. В УКРАЇНІ
Розглянуто трудову допомогу як вид соціальної допомоги та захист населення у сфері громадського піклування останньої третини XIX - поч. XX ст. в Україні.
A labour help as type of social help and defence ofpopulation in the field of civil anxiety of the last third XIX - the beginning of XX ctnturies in Ukraine is considered.
Від початку 1990-х років Україна взяла курс на побудову правової та соціальної держави. Процеси, що відбуваються сьогодні в Україні, характеризуються кардинальними перетвореннями в політичній, економічній і соціальній сферах, спрямованими і на подолання кризових явищ у суспільстві. Проте рух шляхом демократичних перетворень суспільства супроводжується низкою таких негативних явищ, як: правовий нігілізм, девальвація духовних цінностей, знецінення людського життя і т. ін. В умовах сучасних реалій великого значення набуває питання доброчинності. Одним з найважливіших напрямів доброчинної діяльності є надання допомоги найбіднішим, найбільш незахищеним категоріям населення.
Однією з невідкладних проблем побудови демократичної, соціальної та правової держави, згідно зі ст. 1 Конституції України [1], є визначення концептуальних засад реалізації політики щодо соціально-правового захисту населення. Стрімкий рух нашої країни до субсидіарної соціальної держави неможливо уявити без адекватної самоорганізації українського суспільства, в тому числі і в галузі створення і організації ефективної діяльності щодо соціальної допомоги та захисту населення, яке має низький рівень життя, відповідними структурними одиницями на місцях - органами місцевого самоврядування.
Інститут місцевого самоврядування як одна з основ конституційного ладу України є найбільш оптимальною системою організації одиниць самоврядування для вирішення питань місцевого значення, а саме соціальної допомоги та захисту населення, яке має низький рівень життя, виходячи з інтересів суспільства. Існуючі правові норми організації та функціонування місцевого самоврядування в країні створюють реальну основу для самостійної діяльності населення [2; 3], однак її здійснення ускладнюється низкою обставин. Відсутність достатньої економічної основи для діяльності органів місцевого самоврядування, належної взаємодії та взаєморозуміння з державними органами, кваліфікованих кадрів для здійснення цієї діяльності на тлі недостатньої участі громадян у процесі розв'язання власних проблем через відчуженість від будь-якої влади (а від муніципальної - тим більше, як малозрозумілої і неспроможної, на думку населення) - таким є коло питань, ефективне вирішення яких неможливе без залучення зусиль учених. Знання та врахування історично-правового досвіду організації і здійснення діяльності земського і міського самоврядування на українських землях, які входили до складу Російської імперії, - необхідна умова успішності реформи місцевого самоврядування в сучасній Україні, в тому числі й у сфері соціальної допомоги та захисту населення, яке має низький рівень життя.
Основними, пріоритетними напрямами допомоги населенню земським і міським самоврядуванням були: доброчинні заклади для піклування і виховання дітей і заклади дешевого і безкоштовного харчування. Найгірше розв'язувалися проблеми надання медичної допомоги дітям і організація трудової допомоги і працевлаштування для працездатних людей, що потребували допомоги. Значна частина цих доброчинних закладів розташовувалася в губернських містах, що робило їх малодоступними для основної маси населення імперії. У 1898 р. загальна кількість тих, хто тією чи іншою мірою користувалися послугами доброчинних установ, становила 7077129 осіб [9, с. 130].
Проте очевидна недостатність і закономірна обмеженість можливостей власне земського піклування в Росії в розглянутих напрямах і формах примушували представників земської громадськості шукати нових напрямів діяльності органів місцевого самоврядування стосовно надання громадської допомоги нужденним.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ТРУДОВА ДОПОМОГА ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX - поч. XX ст. В УКРАЇНІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок