Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Українські меценати: Євген Чикаленко та родина Симиренків

Українські меценати: Євген Чикаленко та родина Симиренків

Назва:
Українські меценати: Євген Чикаленко та родина Симиренків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,66 KB
Завантажень:
171
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
Українські меценати: Євген Чикаленко та родина Симиренків


План
1. Меценатство XIX—XXI ст. Євген Чикаленко.
2. Родина Симиренків.
3. Список літератури


Меценатство XIX—XXI ст. Євген Чикаленко.
Думаючи про найвидатніші постаті української історії, не можна оминути імені людини, для якої Україна була не просто географічним терміном, а суттю власного існування, болем усього його життя. Це — Євген Чикаленко. Коли атмосфера для українського слова стала сприятливішою, він фінансував україномовну газету, яка щорічно завдавала йому збитків десь на 20 000 крб. Євген Харлампійович з власних статків (промовляючи "А ти, Марку, грай!") покривав дефіцит.
"Сидячи на селі безвиїзно й не маючи змоги як політично "неблагонадежный" брати участь у земській діяльності і впливати на громадські органи на користь українства, я іноді впливав у цім напрямі іншим способом", — писав Чикаленко в спогадах. Один із характерних для нього прикладів. Прочитавши в галицькій газеті "Зоря" у статті Данила Мордовця нарікання, що він, український письменник, живе в Росії, "мов сорока на тину, що й хотів би писати на українську тему українською мовою, але умови відбивають охоти, бо ж мусить думати й про хліб насущний, якого українські писання не дають", Чикаленко звернувся до Мордовця з пропозицією: пишіть оповідання з історії України українською мовою, а я платитиму гонорар у тих розмірах, у яких платять своїм авторам найкращі російські журнали. А публікуватимуться ті твори, якщо цензура не пустить їх у світ тут, у галицьких періодичних виданнях.
Відтоді Чикаленко цілком присвячує себе інтересам українського національного руху, обстоює справу визволення рідного краю. Меценатство стає справою його життя. Він діє за своїм принципом: "Треба любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені".
Згодом Є. Чикаленко виділив тисячу карбованців для гонорару Данилові Мордовию за українську історичну повість "Дві долі". Мордовець від гонорару відмовився. Тоді на ці гроші Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові заснувало фонд ім. Д. Мордовця для допомоги українським письменникам.
З 1897 р. журналові "Київська старовина" дозволили друкувати художні твори українською мовою. Та часопис не мав коштів для сплати гонорару. Є. Чикаленко зі своїх статків виділив дещицю на оплату праці українських письменників. На сторінках часопису з'явилися твори Коцюбинського, Олеся, Яворницького, Яновського, Винниченка, Чернявського та ін. Допомога Є. Чикаленка дала журналові змогу стати цілком українським виданням з відділами критики, хроніки та бібліографії. Особлива надія мецената була на появу історичних творів, які сприятимуть національному вихованню затурканого й кинутого в морок непам'ятства українського народу. В листі до Дмитра Яворницького ЗО грудня 1908 р. він пише: "Ви самі знаєте, яке велике значення в ділі відродження національної свідомості має історична белетристика. Я не кажу вже про Вальтера Скотта, про Бркмана-Шатріана, а навіть всесвітній брехун Сенкевич має значення серед польської людності... От, в сій справі й надумав я звернутися до Вас, шановний Дмитро Іванович. Ви фаховий історик, спеціально знаєте, краще всіх, історію Запорожжя. У вас неабиякий белетристичний талант, чому б Вам не взятись за якусь велику повість з запорозького життя? Ваша "Наша доля, Божа воля" та й "За чужий гріх" свідчать, що Ви можете писати цікаво. Правда, в сих оповіданнях є багато "розтягнутості", але історичному оповіданню се менше шкодить, як іншому. Попробуйте, шановний Дмитро Івановичу, розказати в белетристичній формі якийсь епізод з запорозької історії, або дати ряд епізодів на кшталт того, як се зробили Еркман з Шатріаном. Я певний, що у Вас се вийде цікаво, захопить читача і наверне його до бажання ґрунтовно познайомитись з минулим нашим, з нашою історією".
У ці ж роки М. Грушевський через пресу звернувся до українського загалу зібрати кошти на будівництво у Львові Академічного дому для студентів-українців (тепер у цій будівлі на вул.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Українські меценати: Євген Чикаленко та родина Симиренків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок