Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство.

Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство.

Назва:
Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,39 KB
Завантажень:
95
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство.


План:
Занепад Київської держави.
Історія Галицької та Волинської земель.
Роман Мстиславич(1199-1205).
Данило Романович Галицький(1205-1264).
Галицько-Волинське князівсство в останні роки його розквіту


Занепад Київської держави
Київська держава, подібно до інших ранньосередньовічних держав, існувала недовгий час. Протягом двох століть (за життя Володимира до 1015 року) відокремилося Полоцьке князівство; в середині XII ст. відійшли під проводом своїх династій останні землі, що входили як складові частини України-Руси. З величезної держави Володимира та Ярослава залишилася тільки Київщина з ії пригородами. Деякий час існував титул Великого князя, але він щораз більше перетворювався на номінальний; фактичної влади Великий князь не мав: ні екзекутиви, ні реальної сили; не мав війська, не мав можливости примусити князів виконувати свою волю, як це міг робити Володимир Мономах і навіть Мстислав І, що позбавляли непокірних -князів князівства і навіть засилали їх до Візантії.
Розпад величезних, збитих нашвидкуруч політичних конгломератів на зразокКиївської Русі був типовим явищем доби середньовіччя. Так на Заході ще до підне-сення Києва дуже короткий час проіснувала створена Карпом Великим імперія Каро-лінгів, а на Сході — від Тихого океану до Карпат — простягалися неозорі володін-ня монголо-татар, що розпалися після завоювання Києва лише за кілька поко-лінь. З огляду на слабкий зв'язок, великі відстані та сильні місцеві тенденції полі-тична роздробленість була явищем типовим. Однак історики Київської Русі з сумомспостерігали це видовище. Відійшли у минуле перші будівничі Київської імперіїз їхніми грандіозними проектами, широким, всеохоплюючим світобаченням. На-томість прийшли дрібні інтриги, місцеві сварки, обмежені цілі та вузьколобі пер-спективи ворогуючих між собою князьків. Чудові здобутки культури, що виниклизавдяки зосередженню талантів в одній столиці, відійшли у минуле, з ними вже немогли рівнятися часто гідні подиву намагання окремих ремісників і вчених, розпо-рошених по численних регіональних центрах. У більшості князівств бояри поступоволишили свої небезпечні торговельні підприємства і зайнялися прозаїчними справамиутримання власних маєтків. Із занепадом політичного, культурного та економічногожиття Київська Русь перестала існувати як цілісність.
На кінець XII ст. нові політичні центри посилились і від-окремились настільки, що можна вести мову про чотири групи земель, всередині яких існували особливо тісні економічні й політичні взаємини: 1. Київська, Чернігівська і Сіверська; 2. Галицька і Волинська; 3. Новгородська, Псковська, Смоленська, Полоцька і Вітебська; 4. Ростово-Суздальська, Рязанська, Устюзька, Му-ромська. Як вже зазначалося у другому розділі, роздробленість була закономірним етапом розвитку феодальних відносин і сприяла дальшому зміцненню феодальної формації. Разом з тим роз-дробленість послабила сили держави і народу в боротьбі із зовніш-ньою загрозою; це особливо трагічно виявилося пізніше, у роки навали орд Батия, що й призвело до занепаду Київської Русі.
Історія Галицької та Волинської земель
Володимир Святославич у 980—990 pp. відвоював у поляків Галичину та Волинь, але остаточно вони увійшли до складу Київської держави за врядування Ярослава Мудрого. На Волині було засно-вано місто Володимир, що згодом стало столицею цих земель. У Га-личині політичний центр князівства перемістився до міста Галича. Київські князі закріпили ці землі за собою як особисті володіння. Тому першими в Галичині правили Ростиславичі, нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волині до влади прийшли Мстиславичі, що вели свій рід від Володимира Мономаха.
Початковий етап створення відокремленого князівства в Галиць-кій землі відомий в досить загальних рисах. За свідченням літописів у 1084 році тут здобули владу правнуки Ярослава Мудрого, князі Ростиславичі — Рюрик, Володар і Василько — і в їх руках опинилися головні міста краю — Перемишль, Звенигород і Теребовль.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок