Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII — перша половина XIV ст.)

Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII — перша половина XIV ст.)

Назва:
Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII — перша половина XIV ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,18 KB
Завантажень:
221
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII — перша половина XIV ст.)
План
1. Роздрібнення Київської Русі. Політичне життя у Подніпров'ї
2. Галицько-Волинське князівство — нова європейська держава

Роздрібнення Київської Русі спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Виникла нова політична ситуація, за якої в них відбувались як подальше роздрібнення, дезінтеграція, так і об'єднуючі процеси. Рушійною силою цих процесів була частина феодальної еліти, зорієнтована на підтримання влади легітимного князя.
Роздрібнення Київської Русі. Політичне життя у Подніпров'ї
Серед істориків побутує два погляди на проблему роздрібнення Київської Русі. За одним з них розпад держави відбувся через притаманну феодалізму (феодалам) неспроможність уособлювати національні інтереси. Тому великі й малі князі, сповнені гордині та пихи, у братовбивчих міжусобних війнах ослабили Русь, а зовнішнє втручання, особливо монголо-татарська навала, остаточно доконало її. Ця версія не враховує досвіду інших тогочасних держав, залишає без відповіді питання про причини міжусобиць, анти-державницьких устремлінь феодалів.
Історики схильні до іншого погляду, не надають значення дослідженням про антидержавну діяльність феодалів, доводячи, що у Київській державі поглиблювались економічні, політичні, етнічні процеси, які сприяли розвитку окремих великих територій. Саме ця обставина зумовила утворення українцями, росіянами, білорусами національних держав, а роздрібненість, на їхню думку, е переходом від держави одного до держави іншого ґатунку, що було типовим явищем для епохи розвинутого середньовіччя. У такій державі чіткіше виявляються етнічні особливості; утворюється ленна система (роздача сеньйором власності); зароджується цехова система в містах; певні категорії суспільства (феодали, міщани) починають усвідомлювати свої права.
З другої половини XI ст. інтенсивно розвивається процес відокремлення від Києва і перетворення на самостійні князівства окремих земель. Першим з них було Чернігівське, закріплене за нащадками сина Ярослава Мудрого — Святослава. Наприкінці 40-х років XII ст. воно розділилось на Чернігівське і Новгород-Сіверське князівства. Після Любецького з'їзду князів 1097 р. відокремилась Галицька земля, де князювали правнуки Ярослава Мудрого — Василько, Володар і Рюрик Ростиславичі.
Наприкінці 20-х років XII ст. відійшло від Києва Смоленське князівство, діставшись синові Мстислава І — Ростиславу. На початку 30-х років, під час князювання Юрія Долгорукого, самостійним князівством стала Ростово-Суздальська земля. Через деякий час Андрій Боголюбський переніс її столицю до Володимира-на-Клязьмі. У північно-східній частині давньоруської держави почало формуватись потужне Володимиро-Суздальське князівство. В 40-в і роки північно-східна частина Чернігівської землі — Муромо-Рязанська — переходить під вплив володимиро-суздальських князів. У середині XII ст. стає самостійною Волинська земля, де княжий престол посідають нащадки київського великого князя Ізяслава Мстиславича — онуки Володимира Мономаха.
Надалі головними учасниками українських політичних подій стають чернігівські, новгород-сіверські, галицькі та волинські князі. Певну участь у цих процесах у з в'язку з географічною і династичною близькістю беруть смоленські та новгородські князі, а володимиро-суздальські майже не втручаються в них, ставши, за висловом М. Брайчевського, байдужими до Чернігова, Переяслава, Полоцька і будуючи паралельно свою державу поруч з Київською.
Політичний розвиток українських земель Подніпров'я відбувався під впливом боротьби князів за володіння Києвом, контроль над яким відкривав шлях на престол головного князя Руських земель, та протидії войовничому степу, нападам кочівників.
Особливо помітну роль у політичній боротьбі після відходу на другорядні позиції Переяславського князівства відігравали чернігівсько-сіверські князі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII — перша половина XIV ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок