Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат: РІВЕНЬ ЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РАДЯНСЬКИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ НА ЗАПОРІЖЖІ: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРОК 1925-1926 РР.

РІВЕНЬ ЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РАДЯНСЬКИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ НА ЗАПОРІЖЖІ: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРОК 1925-1926 РР. / сторінка 2

Назва:
РІВЕНЬ ЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РАДЯНСЬКИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ НА ЗАПОРІЖЖІ: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРОК 1925-1926 РР.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,32 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 

Мова як один із найважливіших елементів культури є однією з об'єктивних ознак нації. Вважаємо за доречне звернути увагу на висловлювання одного з найвідоміших сучасних дослідників національного питання Ентоні Сміта: "Мова дуже чітко відмежовує тих, хто говорить і не говорить нею, і породжує почуття безпосередньої емоційної близькості серед її мовців. Провідна роль, яку в дуже багатьох націоналізмах відігравали мовознавці, граматисти й словникарі, вказує на важливість, котру так часто надавали мові як самобутньому символічному коду, що втілює унікальний внутрішній досвід етносу. Хоча мова - не єдиний важливий аспект нації, як це твердять багато центрально- і східноєвропейських націоналістів і як, схоже, заперечує досвід багатьох азіатських і африканських націоналізмів, вона залишається життєдайним символьним джерелом самобутності й народнокультурної мобілізації" [7, с.98].
Мові відводили одне з визначальних місць ще дослідники на зорі появи в Європі націй в сучасному розумінні. Йоган Гердер, один із перших теоретиків національного питання, писав стосовно людського суспільства, що "мова, власне, була основною прикметою роду, тим, що пов'язувало сім'ю, знаряддям суду, героїчною піснею про звитяги батьків і їхнім голосом із могил" [8, с. 5]. Також він зазначає, що "кожен народ є народом, він має свою структуру, а також свою мову" [Цит. за: 9, с. 92]. Значення мови підкреслюють і сучасні дослідники. Відомий теоретик національного питання Бенедикт Андерсон вказує, що саме в Європі "майже завжди вирішальне ідеологічне та політичне значення надавалось "національним друкованим мовам" [9, с. 91]. У ХІХ ст. в Європі з'являється велике підґрунтя для забезпечення мові центрального статусу в суспільстві. Це живилося розвитком філології, лінгвістики, літератури, етнографії. Цього часу сучасна літературна мова активно розвивалась і в Україні. Як зазначають у монографії "Мова і нація" (1994 р.) В.П. Іванишин і Я.К. Радевич-Вінницький, "рівень розвитку рідної мови відображає рівень духовного розвитку нації: словник - це те, що нація знає про світ, а граматика - це те, як вона про цей світ говорить" [10, с. 122]. Як зазначає Г.В. Касьянов, "на рубежі ХІХ-ХХ століть почалося формування нового варіанту стандартизованої літературної української мови, яке тривало аж до перших декад ХХ ст." [6, с. 264].
Мова відіграє першочергову роль у такому важливому аспекті, як національна пам'ять, і більш широкому - національній свідомості. Стосовно України цим факторам слід приділяти особливу увагу, адже, як доводить І.О. Кресіна, поширеним явищем є подвійна етнонаціональна свідомість у поліетнічних державах [11, с.19]. Мова є однією з передумов цієї "подвійності". В Україні подвійна етнонаціональна свідомість була характерним явищем протягом історичного розвитку. У 1920-х роках поліетнічність і наслідки русифікаторської політики живили це явище. Але національна свідомість не є вродженою рисою. Ця риса є непостійною, динамічною, яка може змінюватись відповідно до комплексу зовнішніх чинників. Національна свідомість відіграє виключну роль у процесі формування нації.
Прихильники як теорії "етнічного", так і "політичного" походження нації більшою чи меншою мірою вважають спільну культуру як необхідне підґрунтя для формування нації. Зрозуміло, мова є одним з найсуттєвіших елементів культури. Як вказує В.А. Арбєніна, культурна своєрідність майже всіма дослідниками розглядається як головна етноутворююча й етнодиференціююча ознака, а трактування етнонаціональних груп як різновиду культурних спільнот є найбільш розповсюдженою [12, с.61]. Крім того, більшість концепцій нації та націогенези, як підкреслює Г.О. Нестеренко, пов'язані з культурою, з культурологічними концепціями [13, с. 39]. До окремих елементів культури як етновизначальної ознаки звертались прихильники психологічної, етнологічної, етатистської концепції націотворення. Навіть сучасні дослідники, прихильники модерністських концепцій нації, такі як Б. Андерсон, К. Дойч, Г. Кон, відводили культурі та мові важливе місце у процесі формування нації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: РІВЕНЬ ЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РАДЯНСЬКИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ НА ЗАПОРІЖЖІ: РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРОК 1925-1926 РР.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок