Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат на тему: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ / сторінка 3

Назва:
ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,42 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Їхні укладачі "подбали" як про позбавлення релігійних об'єднань організаційно-правової єдності у формі юридичної особи, так і про позбавлення цих об'єднань здатності надавати постановам формально-правового примусу стосовно своїх членів чи сторонніх осіб, тобто публічно-правових функцій [9.- С.58,64,86,128,268; 10.-С.86-87,92-93].
До позбавлених права привласнювати судові, каральні і податкові функції церковних і релігійних громад, керівники справою відокремлення церкви від держави поспішали застосовувати витяги з газет і журналів, приміром, "Безбожник", з вимогами про сплату різноманітних зборів, зокрема, на посилення антирелігійної пропаганди. Це оподаткування було досить високим і швидше нагадувало контрибуцію за виконання релігійних обрядів у тому чи іншому храмі. У листопаді 1923 р. від колишнього червоноармійця Андрія Жюбова, котрий вирішив вести "ще й другу, вже на місцях, боротьбу з церквою і релігією", із Вінницького округу на ім'я голови ВУЦВК Г. Петровського надійшов лист. У ньому йшлося про те, як у містечку Браїлові Жмеринського району керівництво місцевого комунального господарства в особі завідуючого Ананьєва шляхом накладення з перервою в кілька днів податку в сумі 800 млн крб., 60 млрд крб, далі 105 млрд крб., з одночасною реквізицією приміщень, знищує жіночий монастир, побудований у 1448 р. графом Потоцьким.
А. Жюбов звертав увагу Г. Петровського на те, що декілька селян уже виступили на захист монастиря: "<...> Прошу, не думайте, що якийсь контрреволюціонер пише Вам, або ж хтось із монастиря. Ви матимете рацію, називаючи мене своїм ворогом за це, але розберіться з сутністю, - писав він на закінчення свого листа. - Ви інше скажіть: а якщо я дивлюсь на це не як на захист монастиря, а як на захист держави." [11.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.1772.-Арк.85,87].
Вражало А. Жюбова, як і його земляків, що боротьба з церквою і релігією на місцях спрямована на їх повне знищення. "Уогоспи, які звичайно не в силах самі закрити церкви, монастирі і тому подібне, накладають великі податки на них, так, щоб за другим або за третім податком якого село (або монастир і тому подібне) самі не могли виконати його, або для виплати таких податків всякому віруючому потрібно останню сорочку із себе продати, а не виплатив податок, знай, що двері будуть зачинені і печатка накладена", - попередньо повідомлялося у листі. Його автор запевняв: "всякий віруючий селянин або ж інший віруючий прекрасно знає, що податок податком і не його радянська влада потребує, а того, щоб церкву знищити" [11.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.1772.-Арк.85-86]. Такий підхід до церкви він вважав "диким і нерозсудливим". "<...> Ми повинні рахуватися з тим, що у нас є ще повних 86 % віруючих і вони ж служать фундаментом Радянської влади, на них <...> надія і опора <...> Радянської влади на місцях" [11.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.1772.-Арк.85-86], - наголошував червоноармієць А. Жюбов.
Під градом подібних звинувачень і застережень республіканські органи радянської влади визнавали ряд "вимог" про збори і податки, накладені на церковні та релігійні громади за користування культовим майном такими, що "носять характер ворожої демонстрації". Але разом з тим вони вдавалися до поступового законодавчого закріплення цієї практики, щоправда, з огляду на низку відповідних союзних обіжників. Так, згідно з циркулярами Наркомату юстиції СРСР від 3 вересня 1923 р. і 19 січня 1924 р. у містах і міських поселеннях на території УСРР із церковних і релігійних громад, окрім збору за страхування молитовного приміщення (причому обов'язковому страхуванню підлягали не тільки молитовні будинки, а й культові предмети, що знаходилися в них), почали стягувати щорічний місцевий збір із споруд у розмірі 1,4% від вартості молитовної будівлі. Орендна плата за земельні ділянки всередині церковної огорожі в містах і міських поселеннях мала вноситися з урахуванням ставок, встановлених жителями того чи іншого населеного пункту для приватновласницьких присадибних земель, як того вимагав циркуляр Наркомату юстиції СРСР від 15 вересня 1923 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок