Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ / сторінка 5

Назва:
ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,42 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
-С.128-132], діяли лише релігійні громади [12.-Ф.8.-Оп.2.-Спр.395.-Арк.4,26]. Заяви засновників релігійних громад про реєстрацію їхнього статуту в Україні завіряли нотаріально, печатки, штампи та бланки, що вказували на попереднє офіційне становище духовних осіб та релігійних громад, тут у них відбиралися, чого не передбачало російське законодавство.
За відсутності достатньої кількості віруючих для передачі їм церкви українським законодавством дозволялося "об'єднуватися в районному масштабі й утворювати районні релігійні товариства з правом проведення молитовних зібрань у кожному населеному пункті, об' єднаному даною громадою". Щодо найменш численних релігійних об' єднань, котрі і "в районному масштабі" не налічували потрібної кількості членів, діяв окремий циркуляр Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР від 7 квітня 1924 р., що надавав право таким релігійним об'єднанням влаштовувати "молитовні зібрання в приватних будинках, заздалегідь попередивши місцеву владу про час і місце їх проведення" [12.-Ф.5.-Оп.2.-Спр.193.-Арк.8].
Тож поширена в Україні практика, за якою діяльність релігійних громад регламентувалася як статутом, який визначав права і обов'язки всіх членів громади, так і договором на користування культовим майном, укладеним з групою віруючих, котрі теж належали до цієї самої громади ("п'ятдесятки"), тепер поступово отримувала законодавче забезпечення. Аргументи на користь досягнення у такий спосіб "практичної унітарності форми релігійних об' єднань" були викладені в циркулярі Наркомату внутрішніх справ УСРР "Про неприпустимість переведення до життя змін у користуванні молитовними будинками до одержання на те санкції НКВС" від 12 квітня 1927 р. У цьому документі йшлося про "реєстрацію статутів релігійних течій до складання з 50-ою умови на користування молитовним будинком" як на порушення директив Наркомату внутрішніх справ. Таку реєстрацію, за словами укладачів циркуляру, "пристосовувалося тільки до лояльних релігійних течій, що викликало незадоволення віруючих нелояльних релігійних угруповань і давало їм привід говорити про буцімто неоднакове ставлення радвлади до релігійних течій". Окрім того, позитивних наслідків така "передчасна реєстрація" не давала, бо зареєстрована громада, не маючи в своєму користуванні молитовного будинку, фактично не могла "відкрити" своєї діяльності.
Відтак Наркомат внутрішніх справ УСРР настійно пропонував "у жодному разі не реєструвати статути усіх релігійних культів та угруповань, не складаючи наперед з 50-ми умови на користування молитовними будинками" [12.-Ф.5.-Оп.2.-Спр.193.-Арк.8].
Станом на 1 січня 1925 р. в Україні налічувалося 10 856 релігійних громад, члени яких виключно з богослужбовою метою користувалися культовими будівлями (церквами, костелами, кірхами, синагогами, кенасами, мечетями). Віросповідний склад таких релігійних громад дозволяють відтворити матеріали доповіді про релігійний фронт в Україні, підготовленої на замовлення ЦК КП(б)У (табл. 1) [14.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.2006.Арк.83].
Усі зареєстровані тоді 12 208 релігійних громад, уключаючи і сектантські, налічували 7 063 154 члени, що у співвідношенні із загальною кількістю дорослого (старшого 18 років) населення України - 17 465 040 осіб (цю цифру отримували з огляду на те, що за даними ЦСУ, станом на 1923 рік усього населення в Україні було 28 388 000 осіб, із яких 42% - дітей (до 18 років) становило 40,4%. Вважалося, що інші 56,6% дорослого населення України членами релігійних громад не виступали, хоча частина з них не втрачала зв'язку з церквою, зазвичай не беручи якоїсь активної участі в її житті [11.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.2006.-Арк.83зв.].
Аналізуючи численні повідомлення з місць, адміністративний відділ Наркомату внутрішніх справ УСРР зазначав, що на 1 січня 1925 р. із загальної кількості релігійних громад (10 856) на частку православних припадало 8988, що складало 83,1% , а на 1 липня цього року серед усіх 11018 релігійних громад православних було 9165, тобто 83,3% [15.-Ф.Р-845.-Оп.2.- Спр.411.-Арк.16-17]. Збільшення кількості православних громад протягом січня-червня 1925 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок