Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати реферат безкоштовно: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ / сторінка 8

Назва:
ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,42 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Віднайшовши його у випадках закриття культових будівель "за вимогами трудящих", які влада, мовляв, тільки виконувала, "безбожники" при підготовці відповідних звітів не враховували випадки закриття культових будівель "в адміністративному порядку (знесення через старість, перешкоди вуличному рухові тощо)" чи то випадки закриття сектантських молитовних будинків як непоказові: такі молитовні приміщення зазвичай не вважалися спеціально культовими спорудами. Якщо протягом першої половини 1928 р. в СРСР "у порядку виконання постанов
трудящих" було закрито 219 культових споруд, то в першій половині 1929 р. таких споруд налічувалося - 423, з них міських - 243, сільських - 180. Про закриття ще 317 культових споруд (154 міських і 163 сільських) тоді було порушено клопотання, вони ще очікували свого задоволення у різних виконкомах [22.-С.106].
Винесенню остаточних рішень щодо закриття більшості з культових будівель перешкоджали положення першого Адміністративного кодексу УСРР, затвердженого ВУЦВК 12 жовтня 1927 р. і введеного в дію з 1 лютого 1928 р., до першого розділу якого окремим поділом (Х) увійшли "правила про культи" [23.-С.1242-1247].
Реєстрація релігійних громад у порядку, встановленому арт. 282-309 поділу ІХ цього кодексу для товариств і спілок, що не мали на меті отримання прибутку, виключала можливість отримання цими громадами прав юридичної особи. "Релігійні громади прав юридичної особи не мають", - говорилося в арт. 360 поділу Х українського Адміністративного кодексу, заувагою до якої договори на користування молитовним і культовим майном мали складати від свого імені ті члени релігійних громад, що підписували договір, а не від імені релігійної громади [24.- С.286]. Але перелічені у ст. 365 цього поділу випадки закриття товариств і спілок, що не мали на меті отримання прибутку, поширювалися і на релігійні громади.
Релігійні громади належало закривати за постановою Наркомату внутрішніх справ УСРР або АМ СРР, або окружних виконкомів у тих випадках, коли у їхній діяльності виявлялися мета і методи, що суперечили конституціям УСРР чи Союзу РСР, а також чинним законам. У параграфі 11 типового статуту релігійної громади пояснювалося, що під виявленням у діяльності релігійних громад мети і методів, суперечних конституції УСРР і СРСР та чинним законам, розуміється, приміром, те, якщо релігійна громада розпочала політичну діяльність замість релігійної тощо [25.-С.11].
Релігійні громади можна було закривати і за рішенням загальних зборів у тому випадку, коли велика частина громади перейде до іншого напрямку тієї самої віри, і таке інше.
У тому випадку, коли число членів релігійної громади було або ставало менше 50 осіб, її також слід було закривати [24.-С.288-289]. (Щоправда, наприкінці 20-х років керівникам справою практичного відокремлення церкви від держави в Україні довелося повернутися до констатації факту існування тут двох форм релігійних об'єднань: релігійних громад і релігійних груп. Обов'язковою умовою існування релігійних громад була наявність не менш як 50-и фундаторів, що мали зареєстрований статут у порядку, встановленому для реєстрації товариств і спілок, які не мали на меті отримання прибутку. Релігійні групи могли мати у своєму складі менш, як 50 осіб і статут, зареєстрований у вищевказаному порядку, а виключно за дозволом Центрмекосо при Наркоматі внутрішніх справ УСРР (зазвичай релігійні групи зареєстрованого статуту не мали).
Поряд з релігійними громадами і групами під пильний нагляд і контроль потрапляли і всі керівні (окружні і районні) органи релігійних об'єднань незалежно від течії або культу. Згідно з поясненням Наркомату внутрішніх справ УСРР від 26 жовтня 1925 р. лише у всеукраїнському масштабі здійснювалася реєстрація статуту управлінь релігійних громад, причому проводилася вона загальним порядком, встановленим для реєстрації статуту первісних релігійних громад.
Інша справа, що радянські партійно-державні органи зазвичай уникали звернення до нормативного забезпечення здійснення "церковної волі", що дозволяло авторам антирелігійних видань замовчувати цілком реальне існування зв'язку між закриттям культових будівель чи релігійних громад та зняттям служителів культу з обліку через "зречення сану".

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: ЗАКОНОДАВЧЕ ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕРКВИ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок