Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин

Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин

Назва:
Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,22 KB
Завантажень:
428
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
РЕФЕРАТ
на тему:
Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин


План
1. Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин.
2. Список літератури


Повстання у Львові розпочалося 1 листопада 1918 р., коли на рату-шевій вежі пробила 4. 00. Невдовзі Д. Вітовський приймав перші рапорти. І. Цьокан домовився про нейтралітет німецьких і угорських частин. О 5. 00 старшини Марганець і Сендецький зі своїми підрозділами зайняли намісництво і ратушу, арештували генерала Гуйна. Зв'язковий четаря Г. Труха повідомляв, що захоплено австрійську комендатуру і арештовано генерала Пфефера. Л. Огоновський сповіщав, що зайняв будинок поліції. Український підрозділ з 15-го полку піхоти оволодів головним вокзалом, будинком головної пошти, а 150-й вартовий курінь — станцією Підзамче і військовими складами на Янівській (нині вул. Т. Шевченка). Таким чином, протягом кількох годин вдалося роззброїти або блокувати австрійські частини, захопити найважливіші об'єкти міста. На ранок Львів повністю контролювали українці, а на міській ратуші майорів двометровий синьо-жовтий прапор, встановлений юним стрільцем Степаном Паньківським. На жаль, цей хлопець загинув у бою з поляками під Вовчухами в березні 1919 р.
О 7.00 Д. Вітовський доповів К. Левицькому, що влада у Львові повністю перейшла до рук Української національної ради.
Українські військові частини і підрозділи стали ядром повстання і забезпечили швидку перемогу в Станіславі, Стрию, Коломиї, Бродах, Збаражі, Бучачі.
У Кам'янці-Струмиловій створений ревком роззброїв старшинську школу 11-го австрійського корпусу, і 70 курсантів-українці в згуртували навколо себе понад три сотні селян, робітників та гімназистів. Вони захопили владу в повіті і рушили на заклик ЦВК до Львова. У Дрогобичі повстали озброєні робітники, у Тернополі, Бережанах, Козові, Турці, Гусятині, Самборі, Яворові — селяни, організовані в загони. Отже, перехід влади до Української національної ради в Галичині відбувався майже без перешкод. Інакше відбувались події у західних повітах і містах. Так, у Перемишлі влада двічі переходила з рук у руки. 11 жовтня поляки все ж оволоділи містом і, що найважливіше, захопили непошкодженими мости через Сян.
Становище українських військ у Львові безупинно погіршувалось. Якщо на час повстання Д. Вітовському було підпорядковано 1500 стрільців і старшин, то через два дні, за свідченням С. Горука, їх залишилось всього 648. Після перемоги, вважаючи справу зробленою, чимало стрільців із селян розійшлося по домівках. Накази Вітовського міським і повітовим військовим комісарам негайно вислати до Львова підкріплення виконали тільки Золочів, Щирець та Кам'янка-Струмилова.
Якщо до цього додати гостру нестачу досвідчених командирів, тактику пасивної оборони, непідготовленість стрільців — переважно вихідців із села — для ведення вуличних боїв у великому місті, то стане цілком зрозуміло, що в перші дні боїв за Львів польські війська мали деяку перевагу, якою вони вміло скористались. Загони Мончинського захопили головний залізничний вокзал, "Політехніку", район собору св. Юра і костелу Ельжбети, зав'язали бої за цитадель, головну пошту, Підзамче. Єдина надія у Вітовського була на частини Українських січових стрільців, яких він нетерпляче чекав.
Однією з причин невдалих перших боїв у Львові слід вважати зміну керівництва Генеральної команди. З листопада за згодою
К. Левицького отаман Вітовський передав свої обов'язки прибулому до міста отаману Г. Коссаку. Оскільки зв'язку з віденською групою Національної ради не було, організацією державного життя займалась галицька група на чолі з К. Левицьким. На жаль, її заходи не відзначались оперативністю, б листопада була проголошена декларація, яка обіцяла ліквідувати в Галичині національне та соціальне гноблення, запровадити загальне виборче право, 8-годинний робочий день і провести земельну реформу. В ній було сказано, що "хлібороб і робітник будуть основою і керманичами держави". Того ж дня вийшла відозва Національної ради "Під зброю".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок