Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: Історичне значення Київської Русі

Історичне значення Київської Русі / сторінка 5

Назва:
Історичне значення Київської Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,11 KB
Завантажень:
501
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих, але привілейова-них — отаманами.
Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролю-вав особисто, а з 1654 р. було введено посаду гетьманського підскарбія, який контролював прибутки та видатки вій-ськової скарбниці. Поповнення державної скарбниці здій-снювали із чотирьох основних джерел: із земельного фон-ду, з прикордонного торгового мита, з доходів від промис-лів, торгівлі та з податків.
Своєрідним ґарантом успішної розбудови Українсь-кої держави стала національна армія. Вона сформувала-ся і зросла на організаційних принципах Запорозької Січі, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацт-во, навколо якого об'єдналося повстале («покозачене») селянство та міське населення. Під час боротьби талано-витими воєначальниками виявили себе полковники Мак-сим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай, Нестор Моро-зенко, Мартин Пушкар, Матвій Гладкий та ін. Армія формувалася із добровольців і у вирішальні моменти на-ціонально-визвольних змагань її чисельність сягала 100— 150 тис. осіб. Українська держава сформува-лася на двох принципових засадах, які часто вступали між собою в протиріччя — демократії та авторитаризму. На початковій фазі національно-визвольних змагань пе-реважають демократичні засади, про що свідчить існу-вання таких суспільних явищ та норм:—
функціонування Військової (Генеральної) ради, у якій право голосу мала уся «чернь», тобто все військо;
- виборність усіх посадових осіб від сотника до геть-мана;
- відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу міщанам і селянам «покозачитися» і стати частиною привілейованої верстви — козацтва.
З часом, коли ситуація стає критичною, а демократія дедалі більше набуває рис класичної охлократії (доміну-вання в політичному житті суспільства натовпу, юрби, всевладдя та свавілля мас), під впливом Б. Хмельниць-кого та його однодумців набирають силу авторитарні на-чала. Безпосередніми виявами цього процесу були:
- поступове обмеження впливу «чорних» рад та ви-тіснення їх старшинською радою;
- зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;
- домінування командних методів управління в дер-жавному житті;
- встановлення спадкового гетьманату, тенденція до переростання гетьманської влади в монархічну.
Соціально-економічна політика уряду Української держави залежала від результативності воєнного та політичного протистояння з Польщею, пози-ції козацької старшини та розмаху селянської антифео-дальної боротьби.
Умови Зборівського та Білоцерківського договорів тимчасово загальмували розгортання прогресив-них змін. Знову відновлюються феодальне землеволодін-ня і колишні форми експлуатації, що викликало нове загострення соціальних протиріч та черговий виток Се-лянської війни. Лише після перемоги в битві під Батогом на території Української держави були остаточно ліквідовані фільварково-панщинна система господарюван-ня, велика земельна власність королівщини, польських та українських магнатів і шляхти. На аграрну політику, крім зовнішніх чинників, активно впливала козацька старшина, яка сама прагнула стати крупним землевласником. Проте гетьман, розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних зма-гань є селянство, намагався гасити виникнення нових со-ціальних конфліктів і як міг гальмував зростання вели-кого землеволодіння новітньої еліти.
Отже, в процесі національно-визвольних змагань у сві-тогляді козацької еліти відбулася певна еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави. В основу державотворчого процесу було покла-дено модель військового територіального поділу та систе-му організації публічної влади Запорозької Січі. З часом під впливом обставин у житті козацької держави посили-лись тенденції переростання демократії в авторитаризм, а республіки в монархію.
Стрижнем тогочасної економіки було сільське госпо-дарство, тенденції розвитку якого накладали помітний відбиток на перебіг усіх суспільних процесів. У цей період земельна власність служить для правлячих верств еконо-мічною основою їх панування, гарантом незалежності умовою надання привілеїв.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Історичне значення Київської Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок