Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Михайло Грушевський та Дмитро Багалій

Михайло Грушевський та Дмитро Багалій

Назва:
Михайло Грушевський та Дмитро Багалій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,61 KB
Завантажень:
98
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Михайло Грушевський та Дмитро Багалій


Проте, якщо Д. Багалій не створив своєї схеми історії України, а лише поглибив і продовжив концепцію свого вчителя, то М. Грушевський на її основі виробив власну, оригінальну структуру, підперту розлогою джерельною базою, незаперечними фактами, котра стала новою якістю і цінністю в подальших студіях усіх істориків і яка справила значний вплив і на самого Багалія.
Дмитро Іванович і Михайло Сергійович брали активну участь у громадсько-політичному житті, обидва наближали час національного визволення України. Але ішли до цієї мети діаметрально протилежними шляхами. Дмитро Багалій сповідував легальність, законність та легітимність, ніякої підпільщини і нелегальщини, безумовне підкорення власть імущим, хто б вони не були — цар, гетьман, більшовики. Це була, коли хочете, мазепинська тактика: шляхом займання високих посад у підросійській адміністрації (ректор, сенатор, міський голова) дістати можливість зробити щось і для свого народу [1]. Михайло Сергійович, навпаки, поряд а легальними засобами широко користувався підпільними, прийомами відвертої і відкритої політичної боротьби — організація і створення партій, політизованих рухів, організацій, преси, видань [2], Саме на цьому ґрунті й розгорілася їхня пізніша неприязнь. Грушевський не міг зносити конформізм, "кунктаторство" Багалія, його наукову й людську мімікрію, пристосовництво до різних режимів.
Д. І. Багалій навчався в Київському університеті в 1876—1880 рр., а М. С. Грушевський закінчив його на десять років пізніше — 1886—1890 рр. Ймовірно, що знайомство обох учених припало на кінець 80-х — початок 90-х років, коли Грушевський тісно ввійшов у гурток Антоновича, до котрого часто приїздив з Харкова і Багалій. Згодом, працюючи вже у Львові, Михайло Сергійович пильно стежив за творами старшого колеги і завше відгукувався на них рецензіями в "Записках НТШ", редагованих ним.
З початком XX ст. обидва вчені — вже визнані авторитети в історичній науці, громадські й педагогічні діячі. 1907 року наукова громадськість відзначила 30-ті роковини наукової праці Д. І. Багалія, а 1906 року — 20-ті М. С. Грушевського. Ставши 1906 року ректором Харківського університету, Дмитро Іванович домігся надання М. С. Грушевському почесного докторату цього вузу, поряд з Іваном Франком та Олександрою Єфименко.
В буремні роки визвольних змагань та "більшовицької завірюхи" вчені не були по різні боки барикад, але належали до різних крил українського табору: М. Грушевський — голова Центральної Ради, президент УНР, есер; Д. Багалій — близький до кадетів, бере участь у діяльності міністерства освіти Української держави, сприяє створенню Українського університету, Академії наук, вузів у Катеринославі та Полтаві. Хоча від поста прем'єр-міністра гетьманського уряду, який пропонував йому Д. І. Дорошенко, Багалій відмовився. Наприпочатку 20-х років, коли Михайло Грушевський, не визнавши більшовицької окупації України, живе на еміграції, Дмитро Багалій, цілком перейшовши на бік радянської влади, єдиний академік-історик, дістає можливість працювати і підтримку з боку партійного керівництва в розбудові своєї школи, в заснуванні власної науково-дослідної кафедри історії української культури, входить у керівництво багатьох радянських науково-освітніх установ.
То був час, коли українські історики, що лишилися на більшовицькій Україні, почали створювати новий напрям у національній історіографії — український державницький, революційний; або, як вони називали себе самі, — "нова революційна школа" — на противагу старішій, київській, Антоновичевій і новішій, неонародницькій, Грушевського. О. Оглоблін В. Романовський, М. Петровський, Н. Полонська, М. Слабченко та ін., які творили цю нову, "марксівську" школу історії, розуміли її саме новою і революційною за методикою та методологією досліджень, якісно новим щаблем у насвітленні України як суб'єкта історії, і з пізніш нав'язаним московським "марксизмом-ленінізмом" вона не мала нічого спільного.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Михайло Грушевський та Дмитро Багалій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок