Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ПОВЕРНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ЕВАКУАЦІЇ І "ТРАНЗИТНИЙ РУХ" СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ

ПОВЕРНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ЕВАКУАЦІЇ І "ТРАНЗИТНИЙ РУХ" СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ

Назва:
ПОВЕРНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ЕВАКУАЦІЇ І "ТРАНЗИТНИЙ РУХ" СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,56 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Т. М. Пронь
ПОВЕРНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ЕВАКУАЦІЇ І "ТРАНЗИТНИЙ РУХ" СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ
Понад півстоліття після завершення Другої світової війни та ліквідації її наслідків історична наука займається цією проблематикою. Проте і на сьогодні існує велике коло недосліджених, невідомих або маловідомих проблем, подій, фактів, які старанно замовчувалися владою, були глибоко забуті або фальсифіковані та перекручені радянською історіографією. Висвітлення цих питань є одним із пріорітетних завдань сучасної вітчизняної науки. Зокрема, йдеться про міграційні процеси 19441946 рр.: повернення населення з евакуації та спецпоселенців у місця довоєнного проживання або нового поселення.
У повоєнні роки піднялася могутня хвиля міграційних переміщень населення. Головну роль у цьому русі відігравали державні заходи та внутрішньополітична і соціально-економічна ситуація в країні, що спонукала людей до міграції. Організований міграційних рух значно переважав самовільні й стихійні переселення. Причорноморські степи черговий раз постали в центрі спланованої акції масового переселення населення. За кількістю осіб, які одночасно прибули до регіону, та діяльною участю держави у цьому процесі (її юрисдикція) повоєнний етап (квітень 1944-1953 рр.) розвитку міграційних процесів можна охарактеризувати як "велике переміщення народів".
У вітчизняній науковій літературі відсутні ґрунтовні дослідження із зазначеної проблеми. Побічно торкнулися руху спецпоселенців В. Сергійчук, В. Наулко, М. Бугай [1]. Першу спробу дослідити цей процес на Півдні України було зроблено Т. Пронь [2].
Розглядаючи реевакуаційний рух населення та рух спецпоселенців у 1944-1946 рр. на прикладі Миколаївщини і Херсонщини, автор має на меті акцентувати увагу науковців на необхідності вирішення цієї наукової проблеми.
Наприкінці березня 1944 р. територія Миколаївщини і Херсонщини була звільнена від фашистського окупаційного режиму. Тяжкими наслідками його стали зруйнування промисловості, занепад сільськогосподарського виробництва, різне скорочення трудових ресурсів. Відродження народного господарства розпочалося одночасно з визволенням краю. Вирішити складні завдання можливо було лише за умови активізації людського фактору.
10 травня 1944 р. виконавчий комітет Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих офіційно дозволив повертатися у рідні місця всім, хто евакуювався за межі регіону у 1941 р. [3, арк. 25]. При цьому були введені деякі обмеження щодо поселення. Заборонялося поселятися в обласному центрі, Очакові та районах, у яких раніше проживали німецькі колоністи, оскільки останні призначалися для організованих переселенців і репатріантів.
До повного звільнення території України від окупації зворотний рух евакуйованих не відзначався особливою активністю. Все ще існували об'єктивні та суб'єктивні причини, що гальмували та розтягували його на невизначений час. У грудні 1944 р. на Херсонщину самовільно повернулося з евакуації всього 49 чоловік [4, арк. 6].
Хвиля масового повернення у рідні місця біженців та евакуйованих піднялася лише весною-літом 1945 р. Реевакуація проводилася у кілька етапів. Її темпи визначали ситуація на фронті та реальні можливості залізниць. Разом з евакуйованими поверталися у рідні місця й демобілізовані з лав Радянської Армії. До жовтня 1945 р. "армію праці" на Миколаївщині поповнили 7 987 демобілізованих, 2 232 з них працевлаштувалися у м. Миколаєві, 4 686 - у сільській місцевості, 852 - по містечках області [5, арк. 131]. Однак це було попереду.
Млявість повернення у 1944 р. у рідний край тих, хто перебував в евакуації, ще не означала, що тут не відбувалося будь-якого руху. Розорення господарства південних областей не могло не стимулювати прийняття державного рішення про направлення міграційного потоку в даному напрямку. Природно, що здійснення господарського ривка було можливим лише при мобілізації всіх сил суспільства. Навесні 1944 р. відділ спецпереселення НКВС СРСР почав звільняти громадян, перебуваючих на спецпоселеннях, та визначати нові місця для проживання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ПОВЕРНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ЕВАКУАЦІЇ І "ТРАНЗИТНИЙ РУХ" СПЕЦПОСЕЛЕНЦІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок