Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Воєнні дії на території України. Антивоєнний і соціальний рух народних мас

Воєнні дії на території України. Антивоєнний і соціальний рух народних мас

Назва:
Воєнні дії на території України. Антивоєнний і соціальний рух народних мас
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,14 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Воєнні дії на території України. Антивоєнний і соціальний рух народних мас


План
1. Воєнні дії на території України.
2. Антивоєнний і соціальний рух народних мас. 
3. Список літератури


Воєнні дії на території України.
Основним тереном воєнних дій Першої світової війни стали західноукраїнські землі. Бої тут тривали з перемінним успіхом. Спочатку наступали російські війська Південно-Західного фронту, які протягом серпня-вересня
1914 р. зайняли Східну Галичину і Північну Буковину зі Львовом та Чернівцями. В цій грандіозній битві, названій Галицькою, австрійські війська, які протистояли російським, зазнали нищівної поразки^ їхні втрати становили 400 тис. осіб, з яких 100 тис. були полонені. В ході боїв російські війська захопили 400 гармат. Найбільше їх дісталося внаслідок кількамісячної облоги російськими військами фортеці Перемишль, яка на початок весни
1915 р. припинила опір. Ще 120 тис. австрійських вояків потрапили у полон. На цей час російські війська вийшли на основні перевали Карпат, але далі просуватися не наважились.
Українське населення цих земель, прагнучи возз'єднання з Наддніпрянською Україною, радо зустрічало російських солдатів. Ті також прихильно ставилися до трудящого люду Східної Галичини і Північної Буковини. Австрійська поліція на Буковині писала у своїх донесеннях крайовому управлінню, що російські солдати "виявили особливу дружність щодо селян". Місцеві власті на Закарпатті також повідомляли у Будапешт: "В українському народі помітний рух, симпатії до росіян скрізь проявляються, їхнього приходу сподіваються".
Царизм боявся такого взаєморозуміння російських солдатів з місцевим населенням. Тому він пішов на спілку з місцевими поміщиками і капіталістами, їхнє майно царські власті взяли під охорону, щоб не допустити його захоплення народними масами. Та це й не дивно, оскільки російськими губернаторами у Галичині та Буковині призначалися найреакційніші прислужники царизму: граф Бобинський — один з найбільших поміщиків в Україні, генерал Трепов, відомий кривавими розправами над повсталими робітниками і селянами періоду революції 1905—1907 рр. За розпорядженням російської окупаційної адміністрації у новому "губернаторстві" позакривали всі українські школи, книгарні, громадські організації, товариства, заборонили періодичні видання українською мовою.
До масових репресій проти західноукраїнського населення вдавалися власті обох імперських окупаційних режимів: як російського, так і австро-угорського (залежно від того, який з них був на той час панівним).
Австрійські власті, як це було і раніше, переслідували українців за прихильність до росіян. Тисячі людей було покарано (багато з них навіть страчено) за вироками військово-польових судів і трибуналів у Галичині й Буковині. На Закарпатті за таку прихильність до в'язниць потрапило майже 800 осіб. Іноді в родин заарештованих і засуджених селян конфісковували землю і майно. Отже, не тільки симпатії до Росії, а й страх перед терором австро-угорської армії призвели до масової втечі західноукраїнського населення при відступі російської армії з Галичини й Буковини у 1915 р. На той час покинули рідні місця і переїхали до Російської імперії понад 100 тис. українців — селян, робітників, інтелігентів.
Примусово вивезли в Росію сотні священиків греко-католицької церкви, в тому числі і її митрополита Анд рея Шептицького, якого запроторили до монастирської тюрми у Суздалі. Російські окупаційні власті фактично поставили греко-католицьку церкву поза законом. На місце вивезених греко-католицьких священиків привозили православних. Засновували православні церковно-парафіяльні школи. Православ'я і москвофільство російські окупанти намагалися використати для повного підкорення українського населення Галичини російському царизмові. Ці далекосяжні наміри були зірвані вимушеним відходом російських військ із Галичини й Буковини.
21 січня союзні війська (Австро-Угорщини, Німеччини) почали зимовий наступ проти військ держав Антанти (Росії, Франції, Англії) і вже в лютому вийшли на верхи галицьких Бескидів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Воєнні дії на території України. Антивоєнний і соціальний рух народних мас

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок