Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Внутрішній лад у Новій Січі

Внутрішній лад у Новій Січі

Назва:
Внутрішній лад у Новій Січі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,40 KB
Завантажень:
358
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Внутрішній лад у Новій Січі


Повернувшись під «російську протекцію», запорожці заснували Нову Січ над рікою Підпільною. Там спорудили вони укріплене місто, де перебував Кіш, де були розташовані курені — військові об'єднання, завжди готові до виступу на війну. Куренів було в XVIII с». 38; кожний курінь мав своє, спільне для всіх членів куреня, помешкання — великий одноповерховий будинок. Там мешкали козаки там діставали вони їжу за рахунок Війська.
Управління Нової Січі, згідно з традицією, належало Військовій Раді, яку скликалося в Січі в міру потреби, але обов'язково на Різдво. Тоді обирала Рада на рік всю старшину: кошового отамана, судди}, писаря, осаула, довбиша.
Кошовий отаман мав дуже велику владу, але, втрачаючи її з часом в користь російського командування, він зберігав необмежену ^ладу супроти козацтва. Він був найвищий воєначальник, суддя, адміністратор; він репрезентував Запоріжжя в стосунках з російським урядом і в дипломатичних справах з Кримом, Польщею. Під час походів влада його була диктаторська, і вів мав право карати смертю. Протягом 1734-1775 років існування Нової Січі була тенденція обирати тих самих осіб на другий, третій рік. Так, Петро Калігишевський, з невеликою перервою, був кошовим отаманом десять років — з 1765 по 1775 рік.
Друге місце в Новій Січі займав писар, який провадив усе листування, відав архівом, скріплював своїм підписом документи. Суддя відав судом і у відсутності отамана був його заступником. Осаул був адьютантом отамана, виконував судові вироки, був начальником команд, що пильнували порядку. Довбиш відав військовими клейнодами, виконував розпорядження військової канцелярії та суду; пушкар завідував артилеріею-«гарматою» та в'язницею; товмач був перекладачем; «кантаржей» відав збором мита, військовими мірами та вагою.
Старшина, яка відслужила свою каденцію і не була обрана знову, не зливалася з загальною козацькою масою — вона мала вплив на справи, входячи до неофіційної «Старшинської Ради», яка була постійною Радою при отамані та іншій старшині. Ця «абшитована» старшина мала назву «отаманія» або — «старики». З бігом часу Старшинська Рада набувала чимраз більшого значення, впливаючи й на діючу старшину та на Військову Раду.
Згідно з традицією та правом у Військовій Раді та у виборах старшини брали участь всі козаки без вийнятку — і заможні, і «сірома». Вибори були прямі; участь брали лише присутні козаки, які криком висловлювали свою волю.
По куренях на сходинах обирали курінну старшину. Курінний отаман мав таку ж силу в курені, як кошовий у війську. Біля курінного отамана стояла теж обрана старшина.
Уся територія Війська була поділена на паланки: в центрі кожної паланки було невелике укріплення. Спочатку було 5 паланок: Кодацька, Бугогардовська, Інгульська, Протовчанська та Самарська. Але згодом, в залежності від збільшення населення, зорганізовано нові паланки: Орельську, Личаківську, Прогноїнську, Барвіностінювську, Макарівську, Калміюську. На чолі паланки стояв паланковий полковник із старшиною. Паланкового полковника призначав кошовий отаман, можливо тому, що годі було переводити вибори в паланках.
Населення паланок у значній мірі складалося з козаків, які мали свої «зимовники»; багато з них вели значне господарство, мали худобу, коней, млини, пасіки тощо. Серед них були одружені, що не дозволялося в Січі. Всі ці козаки, а також ті, що відбували різного роду служби: на кордонах, переправах, митницях тощо — фактично були позбавлені можливости брати участь у виборах, і на практиці демократична засада — право всіх козаків обирати старшину — обмежувалася тими козаками, що перебували в Січі, в куренях.
Кошова старшина розпоряджала військовими фінансами. До скарбу надходили податки від запорозького населення, збори з торгівлі, шинків, крамниць, перевозів, прибутки з військових «зимівників».
Прибутки від митниць розподіляли так: дві третини брала кошова старшина, а одну — паланкова. У цій «відомості» вражає лев'яча доля грошей, що її брала старшина.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Внутрішній лад у Новій Січі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок