Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ЗЕМЛЕРОБСТВО В МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (перша половина ХІХ ст.)

ЗЕМЛЕРОБСТВО В МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (перша половина ХІХ ст.)

Назва:
ЗЕМЛЕРОБСТВО В МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (перша половина ХІХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,07 KB
Завантажень:
96
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
М.В. Романюк
ЗЕМЛЕРОБСТВО В МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (перша половина ХІХ ст.)
Протягом ХІХ ст. Південна Україна була одним з найбільш економічно розвинених регіонів Російської імперії. Свою роль у розвитку регіону відіграли меноніти - сектанти-анабаптисти, які прибули до Південної України з Пруссії наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст. На території півдня України вони проживали у Хортицькому та Молочанському округах, які знаходилися відповідно на території Катеринославської губернії та Таврійської губерній.
Поява менонітів на півдні України в кінці XVIII ст. була викликана здійсненням російським урядом внутрішньополітичного курсу освоєння та колонізації малозаселених земель регіону. Розробка і впровадження даного курсу була пов'язана, по-перше, з необхідністю закріплення територіальних надбань, отриманих під час російсько-турецьких війн, і по-друге - збільшенням кількості землеробського населення імперії. Катерина ІІ була переконана, що землеробство є першою і головною життєвою необхідністю, до якої треба заохочувати людей. Меноніти ж вважали, що праця на землі - богоугодне заняття, оброблюючи землю, вони продовжують справу Господа. Саме тому вони, як ніхто інший, підходили для виконання поставленого завдання.
Розвиток землеробства в менонітських колоніях півдня України був зумовлений кількома основними факторами, а саме: 1) географічними та кліматичними умовами регіону; 2) матеріальним станом переселенців; 3) впливом ринкових відносин; 4) особливостями землеволодіння та землекористування колоністів; 5) діяльністю сільськогосподарських товариств. Розглянемо дані фактори більш детально.
Умови для землеробства у південноукраїнських губерніях, де знаходились менонітські округи, були різними. Місцевість Хортицького округу була горбиста, з сухим кліматом, гостро відчувався брак вологи. Менонітам доводилось звикати до нових умов, несприятливих для землеробства.
Зовсім іншими були географічні умови в Молочанському окрузі. Він розташовувався на рівнинній місцевості та мав значні земельні площі, які зрощувалися притоками р. Молочної. В той же час орні землі молочанських колоній були відкриті всім вітрам. Ґрунт на території Хортицького округу не відзначався родючістю, тоді як сприятливі умови на р. Молочній у подальшому забезпечували непогані перспективи для розвитку господарства цих колоній.
Південна Україна завжди була регіоном ризикованого землеробства. Сільському господарству взагалі характерна нестабільність у зв'язку з залежністю врожаю від природних умов. Посухи, дефіцит водних ресурсів, вітри-суховії, сарана були постійними супутниками селянина-землероба. Вони знищували сільськогосподарські культури та призводили до голоду. Ситуація ускладнювалася тим, що в перші десятиліття ХІХ ст. меноніти мали адаптуватися до нових умов та оволодіти новими навичками ведення господарства.
Розвитку менонітських господарств сприяли досвід та знання поселенців разом з пільгами та допомогою з боку російської держави. Слід зазначити, що матеріальний стан колоністів був не однаковим: хортицькі переселенці були значно бідніші, ніж ті, що пересилилися пізніше до Молочанського округу. Значну частину перших складали ремісники, які не володіли сільськогосподарськими навичками, тоді як переселенці на Молочні Води були переважно вмілими землеробами.
Вже в першій половині XIX ст. у сільському господарстві впроваджувалися ринкові відносини. Широке використання найманої праці та сучасної техніки прискорювали процес його якісного зростання та обміну досвідом з місцевим населенням. Так, в 1843 р. у молочанських господарів працювали 242 українських та 84 менонітських робітники [1.-C.142]. В багаті господарства робітники з власним знаряддям та робочою худобою не приймалися [2.-Ф.89.-Оп.1.-Спр.1507.-Арк.10]. У господарствах з 65 та більше десятин землі був весь набір землеробських знарядь і достатня кількість худоби. Українські наймані робітники запозичували методи господарювання менонітів. В колоніях адаптувалися традиційні та з'являлись нові землеробські знаряддя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ЗЕМЛЕРОБСТВО В МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (перша половина ХІХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок