Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Участь одеських банкірів єврейського походження у соціальній доброчинності (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)

Участь одеських банкірів єврейського походження у соціальній доброчинності (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)

Назва:
Участь одеських банкірів єврейського походження у соціальній доброчинності (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,74 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Валентина Шевченко
Участь одеських банкірів єврейського походження у соціальній доброчинності (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)
Реформи 60-70-х рр. ХІХ ст. поклали початок докорінним перетворенням в економічній і соціальній сферах життя Російської імперії, до складу якої входили й українські землі. Стрімкий розвиток капіталістичних відносин спричинив появу великого прошарку підприємців - промисловців і купців. Останні, нагромадивши значні капітали, готові були пожертвувати частину з них на вирішення гострих соціальних проблем, які становили невід'ємний атрибут нових ринкових відносин. Не були винятком і представники торгово- кредитної галузі.
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Російській імперії, як й Європі в цілому, банкірська діяльність зосередилася переважно в руках євреїв, які з давніх часів вирізнялися здібностями до фінансових операцій. У даному контексті Одесі належить одна з провідних ролей. Входячи до "межі осілості", це місто відкривало великі можливості для успішного існування представників єврейської національності. Останні намагалися найповніше використати надані їм переваги, включаючись в економічне, громадське та культурне життя міста й регіону. Одним із елементів підвищення їхнього соціального статусу було благодійництво, яке окрім прагматизму, мотивувалося й релігійними почуттями.
Метою даної розвідки є визначення вкладу євреїв-банкірів м. Одеси в соціальну доброчинність, характеристика видів і форм їхньої участі в останній.
У радянський період дослідження питань благодійності не входило до кола інтересів учених. Сучасна вітчизняна історична наука зробила суттєвий крок у цьому напрямку. З'явився ряд робіт, присвячених як загальнотеоретичним питанням, пов'язаним з доброчинністю, так і окремим українським філантропам. Серед останніх слід назвати дисертаційні дослідження С. І. Поляруш, Т. М. Ніколаєвої, Ю. І. Гузенка, монографії О. М. Доніка, Т. І. Лазанської та ін. Однак в аспекті діяльності окремої соціальної групи, зокрема банкірів, означена проблема взагалі не вивчалася.
Благодійництво завжди становило одну з основ общинного життя євреїв. Однією з найдавніших його форм була допомога хворим (відвідування та догляд за ними - "біккур холім"), оскільки згідно з талмудистським віровченням "немає закону, котрий би встояв проти необхідності рятування людського життя" (Кет., 9а) [9, с. 786]. У другій половині ХІХ ст. сферою здоров'я єврейського населення, яке проживало в Російській імперії, опікувалися спеціальні й практично постійно функціонуючі благодійні заклади - лікарні та товариства піклування про хворих. Переважна більшість єврейських лікарень організовувалась у містах за рахунок пожертв. Традиційно вони володіли нерухомістю й утримувалися, в основному, на кошти коробочного збору. За даними на 1898 р. на Півдні Росії налічувалося 16 таких лікарень, серед яких виділялася Одеська, що за обсягами надання допомоги хворим і капіталами поступалася лише Варшавській та Київській лікарням [9, с. 639].
Єврейська лікарня в Одесі, заснована в 1800 році, належала до закладів, утримання яких потребувало великих затрат. На відміну від міської лікарні вона була більш організованою й мала кращу репутацію. До 1850-х років її фінансування здійснювалося переважно за рахунок коробочного збору. Зміни, що відбулися у другій половині ХІХ ст. у психології комерційної еліти міста, яка почала сприймати лікарню як об'єкт, достойний пожертвувань, суттєво позначилися на її функціонуванні. Не останню роль у цьому процесі відіграли й євреї, комерційна діяльність яких включала проведення банкірських операції. Так, можливості лікарні розширилися із завершенням будівництва біля її головного корпусу амбулаторії на кошти нащадків одеського купця 1-ї гільдії, спадкового почесного громадянина, засновника торгового дому "Федір Рафалович і Ко" Абрама Рафаловича (1861), нової будівлі головного корпусу (1865), гідропатичного відділення, відкритого за рахунок пожертв власника банкірського дому Леона Єфруссі (1874) [21, с. 187] та відділення для хронічних хворих, спорудженого на капітал банкіра Абрама Бродського (1894) [8].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Участь одеських банкірів єврейського походження у соціальній доброчинності (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок