Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775-1918 рр.)

Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775-1918 рр.)

Назва:
Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775-1918 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
75,82 KB
Завантажень:
239
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 
УДК 940 (477.72) Тригуб О.П.
Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775-1918 рр.)
За останнє десятиліття в Українській державі все більше дослідників почали звертатися до минулого православної церкви, її діяльності та історії її окремих ланок: церков, монастирів, церковних шкіл, керівних установ (консисторій, духовних правлінь та ін.). Це пов'язано не тільки з політичними змінами в країні, а й з духовним відродженням, поверненням в лоно православної віри, зверненням до української духовної традиції.
У даній статті автор ставить завдання: розкрити головні напрями діяльності Херсонської єпархії, проаналізувати те позитивне та негативне, що мала православна церква півдня України до більшовицького перевороту 1917 року та узагальнити відомості, які подаються не тільки в друкованих, а й архівних джерелах. Напрям дослідження викликаний тим, що немає ще праці, яка б у достатній мірі висвітлювала розвиток православ'я та його діяльність на півдні України, не дивлячись на те, що у ХІХ - на поч. ХХ ст. з' являються деякі праці, які ставлять своєю метою розкрити дане питання. Насамперед, це окремі праці краєзнавців та церковних істориків М.М.Мурзакевича, архієпископа Гариїла, Ф.Миляновського та інших [1], в яких вони намагалися висвітлити деякі аспекти історії Херсонської єпархії вказаного періоду, але враховуючи те, що ці автори дають односторонню (позитивну) оцінку її діяльності, тому автор і поставив перед собою завдання здійснити більш критичний підхід до цього питання.
Здавна російські царі у здійсненні своєї політики шукали підтримки у сильної православної церкви, одночасно побоюючись її надмірного посилення. Поступово церква та держава злилися в єдине ціле, де перша існувала на кошти другої і стала виконувати, крім духовно-релігійних, багато державних функцій.
Вище духовне керівництво Російської православної церкви указом Петра І зосередилося у Святішому
Синоді. Його діяльність регулювалося Духовним Регламентом. Синод наглядав за чистотою вчення і правильністю богослужіння, протидіяв єресям і розколу, здійснював цензуру духовних книг, обирав архієреїв, керував духовними учбовими закладами і духовенством, виносив остаточні рішення у суперечливих справах про шлюби та їх розрив, причисляв до лику святих [2].
Управління Російською церквою здійснювалося таким чином:
У 1775 році, разом із заснуванням Херсонської єпархії, було створено Духовну консисторію і на чолі її призначено архієпископа. Єпархіальна консисторія керувала і чинила духовний суд в єпархії, грунтуючись на Законі Божому, викладеному у Святому Писанні, канонах Святих Апостолів, правилах Вселенських соборів, Духовному Регламенті і наступних за ним указів і постановах Святішого Синоду, діючих у державі узаконеннях [3].
Єпархіальне керівництво повинно було слідкувати за чистотою віри служителів культу і прихожан, не допускати переходу православного християнина в іншу віру, рецензувати проповіді священнослужителів, заохочувати приходське духовенство, створювати й підтримувати початкові училища, які навчали дітей грамоті, молитвам й основам катехізису. Єпархіальний архієрей отримував інформацію про розкольників, сектантів, тих, хто ухиляється від сповіді і Святого причастя. Переконуючи їх і напоумлюючи повернутися до свого християнського обов'язку, архієрей на свій погляд міг призначити для тих, хто помиляється, свого роду покарання - єпитимію. Також він вирішував питання рукопокладення у сан священнослужителів.
Як і Синод, єпархіальний архієрей міг безпосередньо брати участь у справах консисторії, призупиняти її рішення і розпорядження, вносити свої пропозиції і т. д. Але за межі єпархії влада архієрея не розповсюджувалася. Сама ж духовна консисторія обиралася з архімандритів, ігуменів, ієромонахів, протоієреїв, ієреїв, які заслуговували довіри внаслідок своєї освіченості, досвідченості та чесності. Відносини з Синодом консисторія підтримувала через єпархіального архієрея чи обер-прокурора.
Важливим і одним з головних завдань консисторії на території єпархії було вирішення судових справ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 



Реферат на тему: Головні напрями діяльності Херсонської єпархії (1775-1918 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок