Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Розвиток товарного землеробства в поміщицьких господарствах Правобережної України у першій половині ХХ ст.

Розвиток товарного землеробства в поміщицьких господарствах Правобережної України у першій половині ХХ ст.

Назва:
Розвиток товарного землеробства в поміщицьких господарствах Правобережної України у першій половині ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,39 KB
Завантажень:
467
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 94 : [332.2 : 323.31] (477.4) "19" Гордуновський О.М.
Розвиток товарного землеробства в поміщицьких господарствах Правобережної України у першій половині ХХ ст.
Процес розкладу феодально-кріпосницької системи, що почався в другій половині XVIII ст., посилився в першій половині ХІХ ст. Він відбувався в умовах інтенсивного проникнення капіталістичного укладу в усі галузі економіки. Поступове охоплення всіх галузей сільського господарства та промислового виробництва товарно- грошовими відносинами прискорювало руйнування натурально-патріархальної основи середньовічного традиціоналізму.
У контексті окресленої трансформації української економіки першої половини ХІХ ст. неухильно розвивалося товарне землеробство. Ступінь його товаризації в поміщицьких маєтках і селянських господарствах був дещо різний.
У селянських господарствах, в основному кріпацьких, на початку ХІХ ст. тенденція до такого виду землеробства лише починала виявлятись: селяни вивозили на місцевий ринок тільки невелику частину своєї продукції. Поміщицькі маєтки, маючи в своєму розпорядженні великі обсяги сільськогосподарської продукції, посідали домінуюче становище на внутрішньому та зовнішньому ринку.
Підвищення товаризації поміщицьких господарств, як і процес розкладу феодально- кріпосницької системи, мало досить суттєві регіональні відмінності. Найшвидше в Україні перехід до капіталістичних відносин і товарного виробництва проходив на Півдні.
Регіональний ступінь товаризації поміщицьких маєтків визначався такими чинниками: 1) кількістю наявних тут великих та середніх поміщицьких господарств; 2) формою експлуатації селян, зокрема використанням вільнонайманої праці; 3) характером грунтів та загальними природно-кліматичними умовами (на Правобережній Україні домінували лісостепова зона, де переважав чорнозем, та лісова з піском та супісками; тут же зустрічаються глина та суглинок; значні площі займали ліси, особливо на півночі; край мав густу мережу річок, основу якої становили Дніпро, Тетерів, Ірша, Рось, Стугна, Буг, Дністер та їх притоки) [1].
Раніше від інших почали працювати на ринок великі поміщицькі маєтки, виступаючи як продавці і покупці. У 20-х роках ХІХ ст. починається втягування поміщицьких господарств середніх розмірів у товарно-грошові відносини. Господарства дрібних поміщиків в основному зберегли свій натуральний характер і були слабо пов'язані з ринком: їхня продукція вироблялася в такій малій кількості, що майже вся споживалася сім'єю поміщика та його дворовими.
Так, у Київській губернії в 1850 р. власники великих господарств складали 1/17 від загальної кількості поміщиків, але володіли половиною орних земель. Статистика показує приблизно таку картину: на кожного поміщика, що володів невеликим маєтком з приписаними до нього 100 ревізькими душами, припадало в середньому 235 дес. ріллі. У середніх поміщиків (100-500 душ) було 1258 дес., у великих (500-1000 душ) - 3245 дес., а у поміщиків з числом кріпаків понад 1000 - в середньому 13873 дес. орної землі. Найбільшими власниками були графи Браницькі (їм належало до 300 тис. дес.) [2], князі Лопухіни (100 тис. дес.) [3]. Великі поміщики Київської губернії володіли також половиною лісових масивів [4]. Отже, поміщики володіли колосальним потенціалом товарного виробництва.
Монополія на землю, дармова робоча сила кріпаків давали можливість перейти до спеціалізації маєтків. А це в свою чергу дозволяло поставляти на внутрішній та зовнішній ринки величезну масу сільськогосподарських продуктів та сировини для переробки (м'ясо, вовна, тютюн, коноплі і т. п.) .
Тримаючи в руках практично повністю товарну продукцію сільськогосподарського виробництва, поміщики все частіше виступали власниками підприємств по їх переробці - суконних, горілчаних, цукрових тощо. Сприяючи підприємливим поміщикам, царський уряд протягом першої чверті ХІХ ст. суттєво скасовує існуючі обмеження у торгівлі*. Зберігши право безмитної внутрішньої торгівлі, дворяни одержали право також записуватись у купецькі гільдії і вести, сплачуючи встановлене мито, закордонну оптову торгівлю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Розвиток товарного землеробства в поміщицьких господарствах Правобережної України у першій половині ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок