Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст.

Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст.

Назва:
Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,77 KB
Завантажень:
501
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст.
Смерть Романа Мстиславича в 1205 р. спричинилася до жорстокої і тривалої громадянської війни, що супроводжувалася зовнішніми втручаннями. Причини усобиць пояснюють, як правило, тим, що сини Романа — Данило й Василько — були ще дітьми (4 і 2 роки), неспроможними успадкувати владу; свавільне галицьке боярство намагалось перешкодити централізаторським устремлінням місцевих князів, тому підтримувало угорців, поляків, запрошувало чернігівських, новгород-сіверських і навіть новгородських князів, протиставляючи їх "дідичам" — синам Романа. Зрозуміти тодішні події в Галицько-Волинській державі, причини і характер громадянської війни неможливо без осмислення тогочасних подій у Західній та Центральній Європі. То була не тільки боротьба бояр за свої групові, егоїстичні інтереси, а за гарантії станових прав.
Подібні війни у першій половині XIII ст. точилися в Англії, Угорщині, Німеччині, де теж відбувалися зміни королів і навіть династій, втручання баронів та городян у династичні справи, відчувалося незадоволення централізаторськими діями королів або невдалими зовнішньополітичними акціями (втратою територій, виснажливими війнами).
В Англії королі Норманської династії — Генріх І (1101—1135) і його племінник Стефан (1135—1154) не залишили прямих нащадків. Сини обох загинули. За згодою баронів (великих феодалів) почалося правління нової Анжуйської династії. Генріх II (1154—1189) зміг порозумітися з баронами, запровадив нову систему правосуддя. Річард Левове Серце (1189—1199), відбираючи з допомогою жорстоких заходів у васалів гроші на участь у хрестових походах, фактично призвів до державної кризи. Іоанн Безземельний (1199—1216) програв династичну війну і втратив території у Франції: Нормандію, Анжу, Мен, Турень. Під тиском баронів і міщан він був змушений у 1215 р. видати Велику хартію вольностей. У хартії проголошувались вольності баронів та всіх вільних людей; вона затверджувала за церквою свободу виборів духовенства; ліквідувала зловживання феодальними правами, поклала початок англійському парламенту, свободі особистості — жодна людина відтоді не могла бути заарештована та кинута за ґрати без рішення суду. Але Іоанн порушив договір, що призвело до громадянської війни.
Опозиція запропонувала корону наслідному принцу Франції і навіть коронувала його. Але згодом династію знову відновили на престолі. Проголошений у 9-річному віці королем Генріх III (1216—1272) теж наштовхнувся на опір баронів. Один з їх ватажків у 1264 р. навіть захопив короля у полон, скликав парламент і примусив Генріха Ш присягнути Великій Хартії вольностей.
В Угорщині Стефан ІІІ (1161—1173) у війнах з Візантією втратив території Далмації та Срем. Його наступник — Бела ІІІ (1173—1196) — повернув їх, приєднавши на кілька місяців Галич. Він упорядкував державне управління, забезпечив інтереси корони та нижчих станів від зазіхань великих магнатів, але його наступники наштовхнулися на посилений опір вищого дворянства, духовенства, населення міст, які прагнули більшої самостійності. Країна була виснажена численними збройними сутичками Андрія II (1205—1235) із сербами, болгарами, українцями (з 1206 р. навіть згадується титул угорського короля rex Galiciae et Lodomeriae), хрестовим походом 1217 p. Опозицію очолив син короля — Бела. Втручався у внутрішні справи Угорщини сам Папа Римський. У 1222 р. Андрій II вимушений був видати "Золоту буллу", яка обмежила свавілля короля, магнатів, врегулювала права інших станів, забезпечила права дрібних землевласників, вільних людей. Дворяни разом із магнатами одержали право участі у державному зібранні. Магнатам та духовенству було надане право чинити опір королю, якщо він діє проти законів.
У Німеччині духовенство отримало привілеї у 1220 p., а світські феодали — у 1231—1232 pp., що гарантували їх недоторканність.
Отже, в європейських державах діяла тенденція до розширення прав суспільства (в особі місцевої еліти — феодалів і жителів міст), відбувався пошук шляхів законодавчого оформлення нової влади, яку пізніше офіційно було названо конституційною монархією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок