Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика

Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика

Назва:
Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,38 KB
Завантажень:
191
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Контрольна робота
на тему:
Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика.
Виконавець: студентка І курсу
Факультет: документознавства
та інформаційної діяльності
групи ДР-39
Кухарук О. І.
Викладач:
Путро О. І.
Київ 2000


Зміст.


Об‘єднання Волинського і Галицького князівства
У багатовіковій історії дер-жавотворчих змагань україн-ського народу важливе місце посідали Волинь і Галичина.
На землях Волині вже в VII ст. сформувалось своєрідне квазідержавне об'єднання — Дутгібський союз. Наприкінці Х ст. Підкарпаття й Волинь остаточно входять до Київської дер-жави. Адміністративним осередком цих земель тоді був Володимир — місто, що його заснував і назвав своїм ім'ям князь Володимир Святославич. Він передав управління цим краєм Всеволодові — синові від полоцької князівни Рогніди Рогволодівни. Місто Володимир стало осередком єпископ-ства і важливим центром розвитку культури.
Після смерті Ярослава Мудрого влада на Волині часто переходила з рук одного князя в руки іншого. Окрему князівську династію у Володимирі започаткував внук Воло-димира Мономаха Їзяслав Мстисдавич, який князював у Володимирі протягом 1135—1142 і 1146—1154 pp. Водночас 1146—1154 pp. (з перервами) Їзяслав був великим князем київським. Він, а пізніше його син Мстислав Ізяславич спиралися на свої волинські володіння, ведучи боротьбу за утвердження на київському престолі.
Інколи утворення князівств у відносно єдиній Давньоруській державі, що посилилося в ХІІ ст., називають розпадом держави. Це неточно передає суть історичних подій тієї доби: визна-чальним був не розпад, а навпаки —більш стійке, зумовлене економічним і політичним розвитком об'єднання територіальне близьких споріднених племен, входження яких до очоленої Києвом держави раніше ще не мало тривкої основи. Виділення князівств створювало умови для вдосконалення державного апарату, дальшого формування великого землеволодіння, розвитку сільського господарства, піднесення каст — осередків ремесла й торгівлі» влади й культури.
Про розвиток рільництва в галицько-волинських землях свідчать виявлені археологами лемеші й чересла від плугів, на-ральники, а також мотики, окуття лопат, серпи, коси, жорна. У Галичині не пізніше середини XIII ст.—дещо раніше, ніж у інших регіонах Східної Європи,—з'явилися водяні млини. Виникає багато нових міст, що стають адміністративними та економічними центрами земель і волостей. Значно вищого рівня досягло ремісниче виробництво, у результаті вузької спеціалізації у багатьох галузях з'явилася значна кількість ремісничих професій.
Міські майстри виготовляли найрізноманітніші вироби — кольчуги, замки складної конструкції. У «Слові о полку Ігоревім» згадуються мечі харалужні, якими були озброєні воїни волинського князя Романа Мстиславича. Цю назву історики довго не могли переконливо пояснити. Лише недав-но з'ясувалося, що околиці волинського села Харалуг були одним з найбільших на той час осередком чорної металургії. Очевидно, саме тут виготовлялися мечі харалужні або, принаймні, метал для них. Залізоробне виробництво на основі місцевих запасів болотяної руди розвивалося і у наддністрянських краях. Великими майстрами були гали-цькі й волинські ювеліри (золотарі), будівничі, гончарі, ремісники, що виготовляли високохудожні вироби з кістки й каменю.
Чи не найважливішою галуззю економіки Галицького Підкарпаття було солеваріння. Виварену з сировиці (ропи) сіль формували у топки (конічні грудки) й розвозили сухо-путними й річковими шляхами далеко на схід, північ і захід. Про масштаби торгівлі сіллю можна судити з того, що під час однієї з повеней на Дністрі поблизу міста Зудча (Жидачева) потонуло більше трьохсот людей, які везли сіль на продаж.
Значно зростало, попри періоди занепаду, міське населен-ня, особливо торговельно-ремісничий прошарок. Хоч гос-подарство здебільшого було - натуральним, господарські зв'язки в князівствах розвивалися інтенсивніше, ніж між князівствами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Галицько-Волинська держава. Внутрішня і зовнішня політика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок