Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Розвиток селянських промислів і ремесел по обробці рослинної сировини в Київський губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття 

Розвиток селянських промислів і ремесел по обробці рослинної сировини в Київський губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття 

Назва:
Розвиток селянських промислів і ремесел по обробці рослинної сировини в Київський губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,85 KB
Завантажень:
178
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Розвиток селянських промислів і ремесел по обробці рослинної сировини в Київський губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття 


Актуальність теми визначається тим, що у становленні і розвитку ринкових відносин в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. досить важливу роль відігравали різноманітні селянські промисли та ремесла. При цьому найбільш важливе місце та особливий інтерес являє аналіз регіональних особливостей промислово-ремісничої культури українського народу, її, напрямків і динаміки розвитку. 
Розвиток селянської деревообробної промисловості
Найбільшу питому вагу в селянській промисловості Київської губернії мали виробництва по обробці рослинної сировини. Серед численних і різноманітних промислів по обробці рослинної сировини, у свою чергу, провідну роль постійно відігравала досить велика група деревообробних промислів. Вони вже в перші пореформені десятиліття динамічно трансформувалася з патріархальної форми у товарну, зберігши при цьому багаті виробничі традиції.
Фактором, що позитивно впливав на динаміку деревообробних промислів у Київській губернії, був відносно слабкий розвиток тут відповідної галузі фабрично-заводського виробництва. Відносно слабкий розвиток заводської деревообробки створював широкий простір для сільських промислів та ремесел.
Різноманітність використовуваних населенням Київської губернії виробничих і побутових предметів, які виготовлялися з деревини, а також прогресуючий розподіл праці в самій селянській деревообробці зумовили той факт, що ця промислова група підрозділялася на численні самостійні виробництва. Така дробова спеціалізація була цілком закономірною і складала основу розвитку товарного господарства. Серед усіх деревообробних промислів одне з перших місць за своєю питомою вагою належало у Київській губернії бондарно-скіпковому виробництву.
По своїй внутрішній структурі селянські бондарно-скіпкові промисли Київської губернії підрозділялися на три основні групи, що різнилися переважно за основними технічними прийомами обробки деревної сировини і за характером кінцевих виробів. До першої належало виготовлення з дубової клепки різних ємностей для зберігання рідини - бочок, відер, баклаг, а також інших виробів, подібних до тих, які були репрезентовані кустарями Київської губернії на Всеросійській сільськогосподарській виставці. До другої групи бондарних промислів Київської губернії належали виробництва ємностей для зберігання сипучих речовин - борошна, цукру й круп. До третьої групи входило власне скіпкове виробництво, в процесі якого різні ємності видовбувалися з цілого шматка дерева.
Географія бондарного виробництва в Київській губернії постійно змінювалася й залежала від цілої низки загальних ринкових факторів і найрізноманітніших місцевих господарських обставин. Особливо динамічно розвивалося бондарство поблизу цукрових і винокурних заводів - великих споживачів різних ємностей.  
Розвиток селянського лозоплетіння
В Україні вже за перші пореформені десятиліття у підприємницьку форму перейшов і стародавній селянський промисел по плетінню різних виробів з лози - кошикарство. Розвитку кошикарства у Київській губернії сприяв цілий ряд факторів: відносно нескладна технологія виробництва і завдяки цьому доступність для всіх категорій селянського населення, в тому числі жінок і дітей; можливістю займатися виробництвом узимку та в інший вільний від сільськогосподарських робіт час; достатньою кількістю місцевої дешевої сировини; містким ринком збуту; мінімальними витратами при початковій організації виробництва.
Сировинною основою селянського лозоплетіння служили всі місцеві різновиди лози, але в першу чергу так звана кошикова верба.
Художньою специфікацією селянського плетіння у Київській губернії була орнаментальність самої конструкції. Переплетення в різних комбінаціях пагонів лози, рогозу, кореня, соломи, жмутів трави, смужок лика, лубу, дранки тощо створюють конструктивну основу, об’єм і однозначно утворює ритмічний візерунок.
З середини XIX ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Розвиток селянських промислів і ремесел по обробці рослинної сировини в Київський губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок