Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Nериторіальна структура Київської держави в XI — XII ст.

Nериторіальна структура Київської держави в XI — XII ст.

Назва:
Nериторіальна структура Київської держави в XI — XII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,10 KB
Завантажень:
439
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Територіальна структура Київської держави в XI — XII ст.


Свого часу ми вказували, що феодальна монархія в епоху становлення феодалізму являє собою строкатий конгломерат великих феодальних сеньйорій, причому відносини між центральною і місцевою владою засновані на сюзеренітеті і васалітеті. Але, як ми бачимо, в нашій історіографії встановився погляд, що основною територіальною одиницею є так звана міська, городова волость. Ключевський настоював на торговельному походженні міст і міських волостей. Сергеєвич визнавав міста й міські волості утвором групи «заповзятливих людей», що підкорили зі зброєю в руках сільську округу. Але всі поділяли погляд, що носителем влади є головне місто. Характерно, що під головним містом розуміли не адміністративний центр, а сукупність міського колективу. Найкраще відбив це розуміння M. M. Покровський, говорячи про суть відносин міст до пригородів: «Пригороди розглядались як приватна власність головного міста землі. Не один раз князі ходили на нещасний Торжок і палили його «за новгородську неправду» з тим, очевидно, щоб знищенням новгородської власності помститись непокірному місту за його упертість. Тут права батька-пана перейшли таким чином до збірного цілого, до міської общини, яка й стала таким способом колективним патріархом» 5.
Разом з тим велику вагу мала думка Владимирського-Буданова про доісторичне походження міських волостей (за його термінологією «земель») і про збереження внутрішньої цілісності їх до XIII ст.
Почнемо якраз з аналізу цього погляду Владимирського-Буданова. Насамперед не можна довести, що всі землі, про які говориться в XI — XII ст., справді виникли в доісторичні часи. Досить вказати на Пінськ, Галич, Володимир-Волинський, Рязань, Новгород-Сіверськ. З другого боку, нарівні з землями до складу Київської держави входили племена — деревляни, радимичі, дреговичі та ін., на території яких не було великих міст і які пізніше стали центрами, «общинами керуючими». Території цих племен з часом почали входити до складу інших територіальних одиниць. Нарешті, ряд великих міст, які стояли на чолі «земель», поступово втратили своє значення, наприклад, Суздаль, Любеч, Ростов. Думка Владимирського-Буданова про доісторичне походження земель і внутрішню цілісність їх не може бути підтверджена даними. Навпаки, ми спостерігаємо, що число і склад територіальних одиниць, які входили в Київську державу і які за вказаними Владимирським-Будановим ознаками не могли бути ототожнені з землями, поступово мінялись. Внутрішня цілісність земель постійно порушувалась не тільки в XIII ст., а й протягом усього існування Київської держави.
Перейдемо тепер до розгляду встановлених і так одностайно боронених поглядів про внутрішній устрій міських волостей, зокрема про владу міста, міського колективу над територією міської волості. Насамперед треба з’ясувати, на основі яких даних дослідники пробують обгрунтувати основну думку, що «головне місто є община керуюча».
І тут неважко встановити, що ці дані стосуються новгородської історії і, до того, пізнішого часу — XIII — XV ст. Таким чином специфічні риси новгородського громадського ладу присвоюються всій території Київської держави. Уже саме це змушує надзвичайно обережно ставитись до висновків істориків в результаті оперування цими пізнішими і специфічними даними.
Прихильники теорії міських волостей в основному виходять з уявлення про міста IX — XII ст. як про розвинутий торговельно-промисловий центр, де основною силою була «торговельно-промислова демократія». Але ми встановили, що місто XI — XII ст. було центром панування над навколишнім сільським населенням. Міста будували не торговельно-промислові елементи, а князі й бояри. Не торгівля, а данина і далі феодальна експлуатація лежать в основі взаємовідносин між містом і сільськими общинами 49*.
Селянство волостей належало до міст щодо суду і данини, що, як ми знаємо, дедалі більше перетворювалась у феодальну ренту. Навіть і Новгород, цей центр «народоправства», почав являти собою такий же феодальний центр, верхівка якого зуміла сполучити феодальну експлуатацію з колоніальним грабуванням і зберегти в своїх руках торгівлю «вимученими» товарами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Nериторіальна структура Київської держави в XI — XII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок