Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Київська Русь у період феодальній роздрібненості XII. Монголо-татарська навала

Київська Русь у період феодальній роздрібненості XII. Монголо-татарська навала

Назва:
Київська Русь у період феодальній роздрібненості XII. Монголо-татарська навала
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,41 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Контрольна робота по курсу історія України
На тему: Київська Русь у період феодальній роздрібненості XII. Монголо-татарська навала"


Зміст
Причини феодальній роздрібності Русі
Розпад Київської держави: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галацьке, Волинське князівства.
Боротьба с монголо-татарськім ігом
Причини феодальній роздрібності Русі
Феодальну роздрібненість спричинила низка чинників:
1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. Русь простягалася на значну територію, що, за-лежно від обставин, могло бути або свідченням державної могутності, або ж джерелом слабкості. Великий князь ще не володів достатньо міцним, структурованим і розгалуже-ним апаратом влади, не мав розвинутої інфраструктури (транспорт, дороги, засоби зв'язку та ін.) для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величез-ній території. Посиленню відцентрових тенденцій сприяла поліетнічність Київської Русі. Поряд зі слов'янами тут про-живало понад 20 народів. Процес механічного приєднання та завоюван-ня нових земель у Київській Русі помітно випереджав два інші процеси — формування та зміцнення апарату цент-ральної влади та глибинну консолідацію нових народів і територій.
2.Зростання великого феодального землеволодіння. Розвиток продуктивних сил, утвердження феодальних відносин сприяли появі та зміцненню великого землеволо-діння. Базуючись на натуральному господарстві, в основі якого лежала замкнутість, велике землеволодіння поси-лило владу місцевих князів і бояр, створило передумови для розгортання процесів формування економічної самос-тійності та політичної відокремленості давньоруських зе-мель.
Велике феодальне землеволодіння створювалося різ-ними шляхами: захопленням земель сільської общини, освоєнням нових земель та їх купівлею. Наприкінці XI — у XII ст. набуває поширення практика роздачі земель боярам та дружинникам у спадкове володіння (вотчину) в нагороду за службу князю. За підрахунками фахівців, вотчинних володінь усіх рангів у Київській Русі було по-над 3 тисячі.
3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадко-ємності князівської влади. Тривалий час (майже до 30-х років XX ст.) серед істориків панувала думка, що основною причиною роздрібненості є порушення принци-пів престолонаслідування. І хоча з 50-х років XX ст. історична наука цілком обґрунтовано намагається пояс-нити появу відцентрових тенденцій, виходячи з розвитку продуктивних сил, утвердження феодальних відносин то-що, слід визнати, що неврегульованість питання про го-ловний принцип престолонаслідування підривала основи Давньоруської держави. У центрі міжусобного протистояння, як правило, був Київ, який того часу став не тільки символом, а й засо-бом влади. Лише за одне століття (1146—1246) київсь-кий стіл 46 разів переходив із рук в руки. Найдовше правління тривало 13 років, а 35 князів перебували при владі не більше року. Київ був своєрідним важелем для нарощення і розширення власного впливу, саме тому ко-жен із князів після оволодіння великокнязівським прес-толом перетворювався на активного поборника загально руської єдності. Ця боротьба доцентрової та відцент-рової тенденцій значною мірою зумовлена неврегульованістю питання про принцип спадкоємності князівсь-кої влади, була суттю міжусобних війн.
4. Зміна торговельної кон'юнктури, частковий за-непад Києва як торгового центру, поява поліцентрії в зовнішній торгівлі. Наприкінці XI ст. половецькі кочо-вища перерізали торговельні шляхи до Чорного та Кас-пійського морів. Крім того, серйозного удару транзит-ній торгівлі Київської Русі було нанесено двома подія-ми світового значення: по-перше, слабіюча Візантія 1082 р. за поміч у війні з Сицилією дала дозвіл Венеції торгувати без мита і мати свої порти на території Ві-зантійської імперії; по-друге, хрестові походи відкри-ли для італійських, французьких та німецьких міст мор-ський шлях на схід, безпосередньо зв'язали Західну Європу з Малою Азією, Візантією. Внаслідок цього Ки-їв залишився поза основними торговими шляхами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Київська Русь у період феодальній роздрібненості XII. Монголо-татарська навала

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок