Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> "ЖАРКОЕ" НА П'ЯТУ РІЧНИЦЮ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ДЕТАЛІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПОБУТУ НА ЗАПОРІЖЖІ У 1922 РОЦІ

"ЖАРКОЕ" НА П'ЯТУ РІЧНИЦЮ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ДЕТАЛІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПОБУТУ НА ЗАПОРІЖЖІ У 1922 РОЦІ

Назва:
"ЖАРКОЕ" НА П'ЯТУ РІЧНИЦЮ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ДЕТАЛІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПОБУТУ НА ЗАПОРІЖЖІ У 1922 РОЦІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,48 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
С. Р. Лях
"ЖАРКОЕ" НА П'ЯТУ РІЧНИЦЮ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ДЕТАЛІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПОБУТУ НА ЗАПОРІЖЖІ У 1922 РОЦІ
Усі знають, що період "воєнного комунізму" закінчився у березні 1921 р., коли йому на зміну прийшла нова економічна політика (неп). Але не всі знають про ту особливість, що в Україні 1921— 1923 роки фактично залишалися воєнно-комуністичними. Одним з тих істориків, хто вказує на такий парадокс, є Ф.Г.Турченко. Зокрема, він пише: "...Широко рекламований неп у 1921 р. так і не прийшов в українське село... Оголосивши неп, радянський уряд продовжував стягувати із селянства величезні податки, по суті, продовольчу розкладку. Як і під час громадянської війни, в Україні діяли військові заготівельні формування... В непокірних селах брали заложників" [1, с.186,188].
Отож, ніяких неточностей чи суперечностей у заголовку цієї статті немає. Як і у всьому її змісті. Саме у режимі воєнного комунізму наш край продовжував жити принаймні до середини 1923 року. Якщо ж комусь видасться, що автор статті перебільшує значення окремо взятих фактів, - хорошим засобом від сумнівів буде звернутися до нещодавно опублікованої монографії М. Дорошка [2], у якій системно досліджено механізм забезпечення партфункціонерам ситого існування у найтяжчі для країни часи.
Свято
7 листопада 1922 року у Василівському дитячому будинку Запорізького повіту з приводу п'ятої річниці Жовтневої революції була влаштована гулянка місцевого начальства. Як виявило пізніше слідство, присутніми були працівники дитбудинку, а також гості: секретар волосного партосередка і голова волкомнезаму Іванов, завідучий заготівельною конторою Хомяков і його помічник Маркелов, інші офіційні особи. Запросила гостей завідувачка дитбудинком ("завдом") "беспартийная" Винник. Був обід, потім відвідання театралізованої вистави (очевидно, влаштованої силами дітей), а потім гості знову зібралися і продовжили гуляння. Меню складалося зі смаженого м'яса з соусом, пирогів, оселедця. Чомусь не згадується хліб. Можливо, він не був проблемою для "відповідальних працівників" волосного масштабу навіть тієї голодної осені, і тому про нього навіть не питає слідчий, а може, просто вистачило пирогів... "Беспартийный завхоз Миллер" приніс самогону, і, як доповіла потім у своїй заяві практикантка Харламова, "были устроены обед и ужин, за счет детских пайков, где было распито 2 и 3 четверти самогону, пропьянствовали всю ночь 10 человек... они всю ночь прогуляли, шумели, пели и не давали тем покою, некоторые дети совершенно не спали". А взагалі у цьому благодійно-освітньому закладі "устраивались ужины с детского пайка, это происходило очень часто" [3, арк.4]. Інформація дійшла до Запорізької повітової парткомісії; при участі губернської партійної контрольної комісії було вчинено слідство, в ході якого з різних джерел було відтворено картину системних зловживань владою.
Для порівняння: того святкового дня дітям давали хліб і пісні галушки...
Звинувачення
Центральною фігурою розслідування став такий собі П.Іванов, голова волвиконкому, голова комнезаму с. Василівки (у 20 км від м. Запоріжжя) і секретар місцевого партосередка. Звинувачень було висунуто чимало, серед них пияцтво, зв'язок з класово чужим елементом. Рішення було прийняте половинчасте, так що з цієї справи ніякої певної інформації не отримаємо - ні щодо стану дисципліни в партійних рядах, ні щодо ставлення парторганів до алкоголю. Але справа, яка залишилась після розбирательства, проливає світло на побутові моменти - наприклад, щодо можливостей влаштувати вечірку у голодному 1922-му році.
Отже, Іванов Павло Іванович. 28-річного віку, росіянин. Його батько - сільський господар "с наемными рабочими". Освіта - "домашняя". За професією - швець (сапожник), пропрацював 7 років, а тому вважався робітником. Служив у царській армії (червень 1915 - квітень 1918), був кулеметником, взводним командиром. Вступив до більшовицької партії у грудні 1917 р. в Оранієнбаумі. Мав певну революційну біографію: виступ у складі 1-го кулеметного полку проти уряду Керенського у Петрограді в липні 1917 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: "ЖАРКОЕ" НА П'ЯТУ РІЧНИЦЮ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ДЕТАЛІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПОБУТУ НА ЗАПОРІЖЖІ У 1922 РОЦІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок