Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)

Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)

Назва:
Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,87 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)


Митні пункти на Чернігово-Сіверщині та київському Задніпров’ї були створені лише після впровадження у 1643 р. нового податку – індукти, яка накладалася на імпортовані товари[1]. Це сеймове рішення далося непросто, зважаючи на спротив з боку шляхти. Принагідно слід зазначити, що на місцях збір цього податку бойкотувався як приватними особами, так і опосередковано представниками королівської адміністрації. Заснування митних комір та прикомірків мало на меті покінчити з бойкотом і, як наслідок, збільшити надходження до Коронного скарбу. На території Чернігівського воєводства митні пункти відкривалися у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Батурині, Конотопі, Ромнах. Скарбовий писар Станіслав Ушинський протягом 7 – 30 квітня 1644 р. відкрив митні пункти у Ромнах, Конотопі, Ніжині й Батурині. Суколектор (помічник збирача податків) Василь Комонецький 25 квітня того ж року відкрив митну комору в Чернігові. 29 квітня та 1 травня він заснував митні комори у Лоєві та Любечі, що адміністративно належали до Київського воєводства[2]. Приблизно в той само час митні пункти були встановлені в населених пунктах київського Задніпров’я – Острі, Красному і Гадячі[3].
Реконструкція штатного складу й юрисдикційної належності створених митних пунктів з огляду на брак уведених до наукового обігу джерел має поки що гіпотетичний характер. Комори, створені на території Чернігово-Сіверщини, Стародубського повіту Смоленського воєводства і Любецького та Остерського староств Київського воєводства увійшли, правдоподібно, до Сіверського митного округу. Митні комори й прикомірки Задніпров’я були приєднані до Українського митного округу, який включав Київщину, Поділля, Волинь та, ймовірно, Підляшшя. Кожен округ очолювався адміністратором мит, який призначався королем і отримував в держання комори й прикомірки округу. Оскільки такі посади отримували особи, які, як правило, вже виконували функціональні обов’язки в Коронному скарбі, то особисто очолювати роботу митних округів вони не могли. Заступником адміністратора на місці був суколектор (доглядач комір і прикомірків). Кожна комора очолювалася також суколектором, при якому знаходився невеликий штат службовців, що складався з писаря і декількох збирачів мит (коморників).
Відомо, що суколектором комір і прикомірків Сіверського митного округу (суколектором) у 1644 р. був Василь Комонецький, а в середині 1645 – середині 1646 р. був Ян Задзикевич. Тоді ж комору в Новгороді-Сіверському очолював Ян Савицький. Обидва безуспішно домагалися сплати приїжджими купцями з Великого князівства Литовського та Московської держави індукти. Купці, як було встановлено, користувалися підтримкою новгород-сіверського старости Яна Пісочинського, що здатний був вдатися навіть до насильства щодо митників з метою виконання своїх гарантій перед купцями. Староста через свого слугу Андрія Пліховського називав індукту “ново видуманою шарпаниною” і обіцяв кожного, хто намагатиметься її зібрати у його маєтностях, “киями забити або втопити”[4]. Інший випадок, який засвідчує негативне відношення шляхти до нового мита, мав місце у Ніжині під час відкриття митної комори в Ніжині. За інформацією С. Ушинського, один з місцевих впливових шляхтичів – Ян Пянчинський – висловив незадоволення фактом відкриття комори, а інший шляхтич – Павло Шматович – агітував проти нововведення шляхту, що збиралася у місцевих корчмах[5].
Прибутки митних пунктів у Чернігівському воєводстві та на київському Задніпров’ї мали б бути не такими й малими. Так, лише за червень – липень 1646 р. сума митних зборів на Новгород-Сіверському ярмарку, за даними Яна Задзикевича, мала б скласти 5500 злотих[6].
Особливо від впровадження нового податку постраждали у регіоні московські купці. Право на його збирання відповідними посадовими особами часто призводило до зловживань. Це добре ілюструє скарга, подана брянськими торговими людьми Томилою Пенчуковим, Петром Говядіним з товаришами (всього більше 20 чол.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Прикордонна торгівля між Річчю Посполитою і Московською державою (1618-1648 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок