Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Феодальні відносини в Україні в XVI - першій половині XVII ст.

Феодальні відносини в Україні в XVI - першій половині XVII ст.

Назва:
Феодальні відносини в Україні в XVI - першій половині XVII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,78 KB
Завантажень:
387
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Феодальні відносини в Україні в XVI - першій половині XVII ст.


Господарство України на відміну від країн Західної Євро-пи на початку XVI ст. розвивалося в умовах недержавності. Українські землі належали Великому князівству Литов-ському, Польському і Угорському королівствам, Молдав-ському князівству.
Внаслідок об'єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1569 р.) утво-рилася держава — Річ Посполита. Чернігово-Сіверські землі, що в 1503 р. належали Московській державі, в 1618 р. були приєднані до Речі Посполитої.
У середині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї українські козаки заснували Запорозьку Січ, що стала зародком віднов-леної Української держави.
Протягом XVI — першої половини XVII ст. в госпо-дарстві Галичини та Правобережжя України відбулися значні зміни. Інтенсивно зростало велике феодальне земле-володіння, утвердилося та зміцніло фільварково-панщинне господарство.
Земельна власність зосереджувалася переважно в руках королів, магнатів, шляхти, церкви. З середини XVI ст. поча-ло формуватися козацьке землеволодіння.
Державні маєтки "королівщини" об'єднувалися в ста-роства — великі господарські комплекси, що складалися з фільварків і згрупованих навколо них "ключів" — окремих груп поселень, об'єднаних адміністративне. У Руському і Волзькому воєводствах державні помістя становили 1/5 поселень. Загалом у Речі Посполитій у першій половині XVII ст. на королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень. Проте високий рівень концентрації земель-ного фонду в державних маєтках не свідчив про економіч-ну могутність короля. Ця власність часто була формаль-ною, оскільки фактичними власниками землі були магнати та шляхта, орендарі цих земель. Як форма землекористу-вання існувала власне оренда, коли маєток і селяни з їхніми примусами віддавалися на певний, як правило, трирічний строк за визначену плату, і як застава, коли маєток давався в заклад кредитору за позичену суму. Строк застави три-вав до повернення боргу, доход йшов на сплату процентів. Застави оформлялися актами, вони були зумовлені як зрос-лою потребою держави в грошах, так і втягуванням фео-дальних маєтків у товарно-грошові відносини, що приводи-ло до нагромадження значних коштів у великих землевлас-ників. Наприклад, Я. Острозький на початку XVII ст. три-мав Канівське і Богуславське староства за 9500 золотих кожне, Переяславське — за 2000. Застави збагачували маг-натів, посилювали їхнє політичне значення. Разом з тим скорочувався фонд державних земель.
Більша частина земель в Україні була зосереджена у магнатів. У 70—80-х роках XVI ст. у Руському і Волзькому воєводствах двом десяткам магнатів (Замойським, Потоцьким, Жолкевським та ін.), які володіли 10 і більше посе-леннями, належало майже 1/3 приватних шляхетських сіл і міст. Близько 40 великих шляхтичів, які володіли 5—9 селами, мали 1/5 приватних поселень.
У Великому князівстві Литовському найбільше магнатів було на Волині. Про розмір їх маєтностей свідчить чи-сельність кінних воїнів, що виставлялися під час війни (з розрахунку один вершник від 8 селянських господарств). У 1528 р. виставили: князь Слуцький — 433 "коні", Радзівілл — 260, Ходкевич — 187, Вишневецький — 98. Одним з наймогутніших магнатів був Василь-Костянтин Острозький, якому на початку XVI ст. належало на Волині 59 міст і містечок, 857 сіл, 111 фільварків. Він володів зем-лями на Київщині, Брацлавщині, Поділлі.
Особливо швидко магнатське землеволодіння зросло після Люблінської унії 1569 р., коли почалася колонізація наддніпрянських і задніпрянських земель. У цьому само-му році була проведена ревізія "пустопорожніх" земель у нових воєводствах. Сеймова постанова 1590 р. дала коро-леві повне й необмежене право роздавати "пустині, що ле-жали за Білою Церквою". Фактично ці землі були заселені козаками і селянами. Проте силою зброї польські пани за-хоплювали землі, а населення перетворювали на підданих.
Земельні багатства магнатів зростали за рахунок успад-кування, шлюбів, пожалувань короля, купівлі та захоплен-ня земель.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Феодальні відносини в Україні в XVI - першій половині XVII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок