Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ВІЗАНТІЄЮ ТА РУССЮ

ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ВІЗАНТІЄЮ ТА РУССЮ

Назва:
ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ВІЗАНТІЄЮ ТА РУССЮ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,64 KB
Завантажень:
451
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
МІЖ ВІЗАНТІЄЮ ТА РУССЮ
З 860 ПО 1043 рр.
(очима історика Жана-П'єра Арійньона)


Жан-П'єр Арійньон належить до покоління французьких істориків, які, починаючи з 70-х рр., завзято взялися за відродження у французькій історіографії інтересу до політико-дипломатичної історії, таким чином переборюючи домінування в ній історико-економічної проблематики. Новітні дослідження ведуться не стільки в напрямку розробки нових сюжетів з цього питання, скільки шляхом переосмислення всього того, що вже свого часу було зроблено попередніми поколіннями істориків. Новаторство цієї школи полягає у застосуванні сучасних методик досліджень. Передовсім це стосується зміни ставлення історика до самого предмету вивчення. На перший план здебільшого висувається подія-факт, що вивчається не ради нього самого, а задля збирання інформції, яку через нього можна виявити. Перед істориком постає весь спектр поглядів і позицій: тут можуть вступати в діалог свідчення самих учасників події-факту з оцінкою його, що робилася під будь-яким іншим кутом зору. Це все дає змогу одержати "стереоскопичне" зображення історичного факту, тобто він набуває самостійної наукової цінності.
Дія українського читача, що переважно користується творами істориків позитивістської та марксистської орієнтації і звик бачити зображення історичних подій у підкреслено контрастній, переважно чорно-білій, тональності, таке бачення історії може видатись незвичним, а відтак і мало переконливим. Одначе цінність його незаперечна.
Кут зору, під яким Ж. П. Аріньйон оглядає добре відомі багатьом факти української середньовічної історії, змушує переосмислювати, а іноді й переоцінювати свої історичні знання. Те, що практично було безсумнівним для істориків попередніх поколінь, викликає сумнів, а, отже, змушує глибше домислюватись над вічною проблемою дослідника історії: яка історична реальність нам доступна, а яка ні? Кожна нова книга або стаття історика — це лише його прочитання минулого, його коментар історичних джерел. І як би нам не хотілося, щоб істиною був факт, повідомлений свого часу нашим першим істориком Нестором, що київська княгиня Ольга «переклюкала» візантійського імператора Костянтина VII, мусимо пам 'ятати, що Нестор був істориком, а його «Повість» — всього лиш історичний твір, що коментує минулі літа.
860 року, саме тоді, коли руси (пЯ Сщт) вперше входять у конфлікт Візантійською Імперією1,2, остання щойно подолала іконоборчу кризу, успішно опираючись римським претензіям, вдалася до грандіозної місіонерської справи, нарешті тільки-но визначила те, що Поль Лемерль називає «візантійським класицизмом», тобто «в надрах візантійського християнства цивілізацію, з одного боку, з другого — етику».
Конче важливо, на нашу думку, звернути увагу на цей розвиток візантійської цивілізації середини IX ст., аби зрозуміти природу зносин, які Візантійська Імперія налагоджувала з молодою Руською Державою, що перебувала в стадії формування. Саме з такого погляду ми підходили до наших міркувань, ці думки спираються на джерела, давно вже проаналізовані4. Обмежимося послідовним розглядом принципових фаз входження Русі до візантійської ойкумени між 860 і 1043 рр.
Отже, на початку червня 860 р. руси вторглися у Візантію; були попід стінами Константинополя саме тоді, коли імператор залишив місто для того, щоб захищати східний кордон Імперії;
Фотій, тогочасний патріарх константинопольський, виголосив два казання, що являють собою найцінніше свідчення про щ події. Нарешті, кількома роками пізніше він згадує про наслідки цього нападу у своєму знаменитому енциклічному листі до східних патріархів, що датується весною 867 р., констатуючії, що цей народ (руси. — В. К.), колись такий жорстокий, не лише прийняв віру християнську, а й став «підлеглим і союзним» римлянам.
У цих двох проповідях Фотій порівнює напад русів з «раптовою бурею», з «ударами грому небесного», що налетів на Константинополь тоді, коли імператор і армія були відсутні. Це раптове вторгнення і жорстокість нападників11 роблять похід подібним до «набігу вікінгів».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ ВІЗАНТІЄЮ ТА РУССЮ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок