Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Репресії, масові депортації місцевого населення у західних областях України

Репресії, масові депортації місцевого населення у західних областях України

Назва:
Репресії, масові депортації місцевого населення у західних областях України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,00 KB
Завантажень:
365
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
на тему:
„Репресії, масові депортації місцевого населення у західних областях України”


Керівництво України вперше визнало 25 листопада офіційним Днем пам'яті жертв голодомору та політичних репресій в Україні. Підтримуючи це рішення, друкуємо кілька матеріалів про найбільший у світі акт геноциду.
На початку ХХ століття в Російській та Австро-Угорській імперіях налічувалося 34 млн. українців, які проживали на своїй етнічній території. Майже вся ця територія перебуває тепер у межах незалежної України. За останнім переписом (1989) кількість українців становила на цій території 37,4 млн. чоловік при загальній чисельності населення 51,5 млн. 2000 року в Україні вже налічується менше 50 млн. чоловік. Отже, не доводиться сподіватися на те, що кількість українців зросла. Вірогідніше, що їх тепер менше, ніж 1989-го.
Усе пізнається у порівнянні. Наші найближчі сусіди - поляки. Історична доля обох народів у ХХ столітті більш-менш схожа. Обидва не мали своєї державності, потім здобули її: поляки - на два десятиліття, ми - на кілька місяців, точну кількість яких не можна навіть визначити внаслідок численних вторгнень і окупацій. Українці і поляки однаково постраждали під час Першої і Другої світових воєн, причому в останній більше, ніж будь-які інші народи.
Сучасна Польща є майже моноетнічною державою з населенням 39 млн. чоловік. На їхній етнічній території на початку століття проживало 16 млн. чоловік, тобто населення зросло на 23 млн. - у 2,5 рази.
Ця вражаюча різниця між поляками та українцями в динаміці народонаселення за сто років пояснюється не впливом воєнних факторів, а іншими причинами. Точніше, іншою причиною, бо вона одна. Це - фізичний і духовний геноцид. За фізичного геноциду представника певної національності знищують фізично. За духовного геноциду (етноциду) знищують мову і національну самосвідомість людини.
Довгий час українцям заборонялося цікавитися, чому їх так мало. Адже величезна життєва сила українського народу загальновідома. Порівняно з добою Богдана Хмельницького він удвічі збільшив свою етнічну територію за рахунок колись пустельних Слобожанщини і Причорноморсько-азовських степів, створив численні поселення на Далекому Сході, в Сибіру і Казахстані, на Північному Кавказі, у Канаді, США, в країнах Південної Америки.
Найтяжча трагедія українського селянства у ХХ столітті - терор голодом 1932-33 рр. Але згадка про голод упродовж п'яти з половиною десятиліть кваліфікувалася як антирадянська пропаганда і каралася за сумнозвісною 58-ю статтею Кримінального кодексу.
Узимку 1982-1983 рр. українцям США і Канади вперше вдалося привернути увагу світової громадськості до розправи Й.Сталіна над мільйонами українських селян, які були силою загнані в колгоспи, але саботували непомірні державні хлібозаготівлі. У Канадському дослідницькому центрі з українського голоду (м.Торонто) було створено знаний тепер у нас науково-популярний фільм "Жнива розпуки". Англійський історик Роберт Конквест, який випустив книгу "Великий терор" (про сталінські репресії 1937-1938 рр.), взявся на прохання української діаспори за тему радянської колективізації і терору голодом. Наприкінці 1986 року книга "Жнива скорботи" була опублікована у Лондоні (з 1993 року вона доступна й українському читачеві).
Увагу громадськості Заходу до подій піввікової давності в СРСР 1986 року привернула діяльність Конгресу США з голоду 1933-го в Україні. Науково-дослідний осередок у ній очолив викладач Гарвардського університету Джеймс Мейс. Конгресмени губилися у здогадках, чому тема голодомору залишається в Радянському Союзі суворо забороненою. Саме тому вони створенням комісії вирішили перевірити, наскільки щирим є запевнення М.Горбачова про гласність, нове мислення, перебудову.
В урядовій друкарні Вашингтона комісія Конгресу опублікувала 1990 року чотири величезних фоліанти: свій звіт і три томи свідчень людей, які пережили голодомор і опинилися пізніше на Заході. 1993-го, коли у нас відзначалася 60-та річниця голодомору, урядова комісія прийняла рішення надрукувати ці томи в Україні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Репресії, масові депортації місцевого населення у західних областях України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок