Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

Назва:
Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,42 KB
Завантажень:
395
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині
Історія різних етнічних груп в Україні дедалі більше привертає увагу дослідників, істориків, мовознавців, етнологів. Інтерес науковців викликають не тільки процеси появи і оселення різноманітних груп в анклаві автохтонного українського населення, але і економічне та культурне функціонування цих груп в місцях розселення, їх взаємодія із українцями, взаємини та багато інших проблем.
Найрізноманітніші сторони згаданого процесу розглядають сучасні історики, особливо багатими на дослідження з проблем національних меншин стали 80-90-ті роки ХХ століття, коли почали відкриватися нові, невідомі або забуті досьогодні сторінки історії, коли стали більш доступними широкому загалу публікації вчених Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Німеччини.
Різноманітний склад населення Волині, що особливо рельєфно став виявлятися у ХІХ столітті, вже тоді був предметом вивчення. З перших десятиліть дев’ятнадцятого століття у Волинській губернії фіксуються чисельні групи німців, поляків, євреїв, чехів, караїмів. Отримуючи статус колоністів, іноземці оселяються, купують нерухомість, утворюють окремі поселення із своїм самоврядуванням, засновують школи. Відчутне зростання імігрантів на території Волині викликало цілий комплекс проблем, які уряд Росії намагався вирішити через попереднє вивчення, збір статистичних даних і т.п. Саме такі завдання ставилися перед державними чиновниками, яких відряджали в губернію уряд та Святійший Синод. Серед них О. Воронін, Є. Крижановський, І. Рудченко, результатами вивчення ними питань про іноземних поселенців та їх побут і звичаї стали опубліковані матеріали [1;4;3].
Царські чиновники нерідко писали свої доповідні записки за певним планом, пункти якого були визначені урядовцями наперед. Такий план обов’язково передбачав стандартний набір відомостей, як то: кількість поселенців (сімей), місце їх попереднього помешкання і місце оселення, кількість придбаної та орендованої землі, віросповідання, кількість заснованих ними поселень і т. ін. До вказаних відомостей додавались власні думки і враження, характеристики способу життя, побуту і звичаїв колоністів. Нерідко містилися висновки у стосунку подальшого влаштування життя іноземних поселян та політики влади щодо них.
В опублікованих записках автори в цілому позитивно оцінювали вплив іноземних поселенців на економічний та культурний розвиток Волині. “…Нельзя не признать огромной пользы и выгоды, – пише О. Воронін, – какой она (колонизация) дает стране, превнося с собой не только капитал рабочей силы, труда и знания, но и значительные сбережения, <…> колонисты разрабатывают обширные пространства земель, лежавшие в запустении, обращая волынские пески и болота в плодоносные нивы, населяя пустоши и внося движение и жизнь там, где до появления колонистов царствовали глушь и дичь. Появление деятельных и энергичных земледельцев, усвоивших приемы высшей культуры, среди нашего крестьянства не может не остаться без влияния на него в культурообразном отношении…” [1, 15].
Однак, поряд із позитивним впливом колонізації О. Воронін, а за ним і І. Рудченко, звертали увагу на політичну сторону процесу. Вбачаючи небезпеку швидкого колонізаційного руху в західні губернії, царський чиновник пише: “…колонизация <…> быстро изменит характер землевладения на Волыни, отдалит поставленную правительством цель – обрусение…” [1, 16]. Тому уряд, щоб привернути на свою сторону колоністів, надавав їм пільги по землеволодінню, самоврядуванню. В особливому становищі з цієї точки зору виявилися чеські переселенці, щодо яких уряд прийняв спеціальну постанову і передбачав, що “…сила этого элемента <…> должна способствовать ославлению полонизма и католицизма в крае…” [3, 160-161].
Не дивлячись на схожість позицій І. Рудченка і О. Вороніна щодо іноземних колоністів, їх дослідження різняться. “Записка” І. Рудченка з’явилась у друці пізніше майже на десять років, у 1882 році, тоді, коли загальна лінія уряду щодо іноземців змінюється: внутрішня реакція 80 – 90-х років викликала до життя цілу низку обмежувальних законів [4].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок