Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

Українські землі у ХІХ столітті / сторінка 10

Назва:
Українські землі у ХІХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
79,02 KB
Завантажень:
1615
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
її території між сусідами. Вперше такий проект з'явився ще за

Хмельницького.

Року 1763, після смерті Августа III, Катерина II, ввівши війська

до Польщі, посадила на королівський престіл польського магната

Станіслава-Августа Понятовського. З того часу фактичним правителем Польщі став резидент Росії при польському дворі. Таке становище, природно, викликало незадоволення польських патріотів. Війна 1768 року дала їм підстави сподіватися, що Росія зверне всю увагу на Туреччину, а тим часом Польща скористається з цього і звільниться від російських впливів.

Росія домагалася, щоб Туреччина зреклася своєї зверхності над

Молдавією та Кримом. На це не погоджувалися ні Туреччина, ні

Австрія, яка хотіла оволодіти Молдавією. У такий критичний момент пруський король Фрідріх запропонував перший розбір Поль-

щі, за яким Росія мала б дістати білоруські землі, Прусія – Помо-

р'я і частину Великої Польщі, Австрія – Галичину. Сойм і поль-

ський уряд погодилися на цей розбір, і 1772 року, без спротиву, со-

юзники окупували Польщу. Року 1774 Австрія захопила Буковину:

Чернівці, Серет – переважно українські землі, та Сучаву – пере-

важно румунські землі, що входили до складу Молдавії.

Щасливе для Росії закінчення війни з Туреччиною і Кучук-Кай-

нарджійський мир відкрили для Російської імперії широкі перспек-

тиви. Вона дістала вихід до Чорного моря; невеликі смуги берега

між гирлами Бога та Дніпра – на заході, між гирлами Берди та

Міюса й Дону та Еїна сході – давали можливість заснувати тут

портові міста та розгорнути торгівлю; крім того Росія знову дістала

право мати на Чорному морі військову фльоту. Величезне значення

мало проголошення Туреччиною незалежності Кримського ханства,

яке було васалом Туреччини. Крим перестав бути постійною загрозою для України.

Наслідком нових умов, що склалися на південному прикордонні

Російської імперії, Запоріжжя втратило своє значення як захист

від татар та турків, і 4 червня 1774 року російські війська, які по-

верталися з турецького фронту, оточили Січ і зайняли головні

оселі Запорізьких вольностей. Запорізька Січ піддалася без спро-

тиву. Величезна територія Запорізьких вольностей була включена

в межі Російської імперії.

Залишені на свої сили, кримські татари неспроможні були зорганізувати тверду владу. В Криму розгорілась боротьба партій. Російський уряд почав втручатися у внутрішні справи Криму й розпалювати незадоволення його людности. Під претекстом переслідування християн, 1778 року генерал О. Суворов, що командував російськими військами в Криму, дістав наказ вивести звідтіль християн. Для греків засновано місто Маріюпіль в гарні ріки Калміюса, а для вірменів – місто Нахічеван у гирлі Дону.

Вихід 32.000 християн, найбільш працездатної частини населення, переважно хліборобів, був тяжким ударом для Кримського ханства, що поставив Крим у залежність від Росії в економічному відношенні.

Року 1783 Кримське ханство було приєднане до Російської імперії,

а в адміністраційному відношенні об'єднане з Катеринославським

намісництвом, під управлінням князя Г. Потьомкіна-Таврійського.

До Південної України приєднано величезну територію до ріки Кубані

та Єгорлика – на сході і до Дністра – на заході.

Після першого розбору Польщі в 1772 році, коли загарбання Російської імперії обмежилися білоруськими землями, в Польщі знайшлися люди, які зрозуміли, що рятувати польську державу можна

тільки шляхом ґрунтовних реформ: обмеження шляхетських прав,

поліпшення життя інших станів, заведення в країні ладу. Проте,

плани ці викликали опозицію збоку магнатів та вищої шляхти, які

в реформах бачили замах на їхні права та привілеї. Вони рішуче

заперечували права православних та дисидентів. Це викликало втру-

чання протестантської Прусії та православної Росії на захист їхніх

одновірців.

Не зважаючи на протести, прихильники реформ проголосили З

травня 1791 року нову конституцію: касувалося право «вето»; всі

справи в парляменті мали вирішуватися більшістю голосів; королів-

ська влада мала бути спадковою; збільшувалася армія, упорядкову-

валися фінанси, освіта. Але партія магнатів та великих панів про-

голосила в Торговиці конфедерацію і звернулась по допомогу до Пе-

тербургу. Прийшло російське військо, і слабі польські війська зали-

шили Правобережну Україну. В 1793 році Росія змусила короля від-

ступити їй Київщину, Поділля та значну частину Волиш й Білорусії

Прусія дістала більшу частину Великої Польщі та Данїі; Польщу

відрізали від моря. Так переведено другий розбір Польщі.

Року 1794 вибухало повстання польських патріотів, на чолі якого

(.тав генерал Костюшко. Він обіцяв селянам волю, але вони в масі

не підтримали його; тільки невелика частина з-під Кракова приєд-

налася до повстанців. Після впертої боротьби російські та пруські

війська розбили військо Костюшки, а його самого взяли в полон. Ко-

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок