Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Безкоштовно реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

Українські землі у ХІХ столітті / сторінка 11

Назва:
Українські землі у ХІХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
79,02 KB
Завантажень:
1615
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
мандувач російських військ О. Суворов здобув Варшаву. Польська

держава в 1795 році скапітулювала. Переведено третій, остаточний

розбір Польщі: Росія взяла собі решту Волині та Литву, Прусія –

Велику Польщу з Варшавою, а Австрія – Малу Польщу з Краковом

та Любліном. Таким чином під владою Російської імперії опинилися

всі українські землі, за вийнятком Галичини та Буковини.'

Адміністраційний розподіл українських земель змінено. Після

скасування Гетьманщини українські землі поділено на чотири ча-

стини. Уся колишня Гетьманщина перебувала під управлінням Мало-

російської Колегії та її голови «в характері генерал-губернатора».

Цією особою був генерал, незабаром граф П. Румянцев-Задунайсь-

кий. Друга частина – територія слобідських полків, після ліквіда-

ції полкового устрою, перетворена була на Слобідсько-Українську

губернію. Третю частину – територію Південної України – поділе-

но на дві окремі частини: Новоросійську губернію – на півночі, та

Запорозькі Вольності – на півдні. Року 1775 Запоріжжя було скасоване і вся територія Вольностей була поділена між двома губерніями: Новоросійською – на правому березі Дніпра, та Озівською – на лівому. До Новоросійської губернії приєднано трикутник землі

між ріками Богом та Дністром, який дістала Російська імперія на

підставі Кучук-Кайнарджійського миру, а до Озівської губернії при-

єднано придбані на підставі того ж миру землі між ріками Доном та

Еєю. Обидві губернії перебрали під владою Г. Потьомкіна. Року 1781

переведено реформу – засновано намісництва. Колишню Гетьман-

щину поділено на три намісництва: Київське, Чернігівське та Новго-

род-Сіверське. Намісником був спочатку граф П. Румянцев-Задунай-

ський, а з 1790 року – генерал М. Кречетніков (який у 1768 році

придушив Коліївщину).

Слобідсько-Українську губернію перейменовано на Харківське

намісництво з осередком у Харкові.

Новоросійську та Озівську губернії об'єднано в Катеринославське

намісництво; осередком його був спочатку Кременчук, а з 1784 року

– Катеринослав. До Катеринославського намісництва приєднано

землі Полтавського та Миргородського полків, з яких створено по-

віти – Полтавський, Кременчуцький, Олексоігільський. Намісником

увесь час був князь Г. Потьомкін-Таврійський.

Року 1795, після смерти Потьомкіна, створено Вознесенське намі-

сництво з трьох повітів Катеринославського намісництва: Єлисавет-

градського, Новомиргородського та Херсонського, з осередком у місті

Вознесенську. До намісництва приєднано українські землі, що їх

Росія придбала на правому березі Дніпра, до лінії Черкас на півночі.

Намісником був князь П. Зубов.

Року 1796 цар Павло 1 зліквідував намісництва, замінивши їх гу-

берніями. В Україні були: Малоросійська губернія з адміністрацій-

ним осередком у Чернігові; на Правобережжі три губернії: Волинсь-

ка, Подільська та Київська; Новоросійська губернія з осередком у

Новоросійську (так перейменовано Катеринослав); Харківська гу-

бернія (Слобідська), до якої відійшли східні повіти колишнього Ка-

теринославського намісництва (частини Олексоігільського, Слов'ян-

ського, Донецького та Павлоградського повітів). Року 1802 Новоро-

сійську губернію поділено на три: Миколаївську, Катеринославську

та Таврійську; Чернігівську та Полтавську губернії об'єднано в

Малоросійське генерал-губернаторство з осередком у Полтаві; Київ-

ську, Волинську та Полтавську губернії об'єднано в Київське гене-

рал-губернаторство; Слобідську губернію перейменовано на Харків-

ську, Після окупації Басарабії в 1812 році виникло Новоросійсько-

Басарабське генерал-губернаторство з губерніями: Херсонською,

Катеринославською і Таврійською та Басарабською областю. Такий

розподіл з невеликими змінами існував до 1917 року.'

ВНУТРІШНІЙ ЛАД

Наприкінці 1780 року царським наказом запроваджено на Ліво-

бережній Україні, колишній Гетьманщині, загальноросійський уст-

рій. З 1781 року Гетьманщину поділено на три намісництва: Київ-

ське, Чернігівське та Новгород-Сіверське. Малоросійську Колегію та

українські установи: Генеральний Суд, Генеральну Управу та Пол-

кові Управи скасовано; а замість них засновано установи російського

типу: на місце військового суду – палати кримінальні та «граждан-

ські»; в кожній губернії – замість судів Гродських те земських –

повітові суди; на місце військового скарбу – казенні палати; для

справ міських – магістрати і т. д. Малоросійську Колегію та військо-

вий суд залишено тимчасово для завершення незакінчених справ.

Полкові канцелярії залишено для військових справ полків до війсь-

кової реформи. Павло 1 поновив деякі старі порядки: генеральний

та інші суди. Литовський Статут, як чинне право.

Внаслідок цих реформ занепало старе місто Глухів, як політйчно-

адміністраційний та культурний центр Лівобережної України, а на-

томість почав зростати Новгород-Сіверський, маленьке сотенне місто,

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок